Аналізуючи результати цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), виявилося, що найкращі результати по усіх предметах отримали учні фізико-математичних класів. А ось українські філологи складають українську мову гірше, ніж учні хіміко-біологічних класів, фізматів та іноземні філологи.
Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланям на ТЕКСТИ.org.ua.
Цього року останній рік у школах існує система профільних класів із жорсткими “типовими навчальними планами”, які вказують, скільки годин щотижня відводиться на кожен предмет.
З наступного навчального року (2018—2019 рр.) школи самі визначатимуть, скільки уроків віддати тому чи іншому предмету та зможуть комбінувати спеціалізацію на власний розсуд. Наприклад, можна буде зробити біолого-інформатичний клас, де більше уроків читатиметься з біології та інформатики. Це успішно практикується на Заході і є важливим кроком в бік максимальної автономії шкіл.
На графіці результати ЗНО учнів класів з різною спеціалізацією. Класи без спеціалізації позначені, як “універсальні”.
Пік праворуч означає кількість учнів, які здають ЗНО по цьому предмету на високі бали. Пік ліворуч – кількість учнів, які не подолали прохідний поріг і отримали нуль балів.
Феномен найкращих результатів від учнів фізико-математичних класів, яку ми побачили аналізуючи свіжі результати ЗНО пояснює експертка аналітичного центру «CEDOS» Ірина Когут:
«Математичний клас може мати девʼять годин математики на тиждень, а клас української філології, навпаки, вісім годин мови і три години математики.
Проте результати ЗНО часто обумовлені не тільки кількістю годин на вивчення предмету, але й стартовим рівнем підготовки учнів.
Природничо-математичні профілі, як то математичний, фізико-математичний, хіміко-біологічний зазвичай обирають у школах, де є кілька профілів. Тож до таких класів свідомо ідуть діти, що здатні потягнути це навантаження. Відповідно, це сильні учні, які показують найкращі результати і з інших предметів, зокрема з української мови.
Також існують різні форми співбесіди чи вступних тестувань при переході до старшої школи. Це стосується, насамперед, гімназій та ліцеїв, але практикується подекуди і у загальноосвітніх школах. Діти, які налаштовані іти на такий виклик, теж зазвичай мають високий загальний результат. Аналогічна ситуація з іноземною філологією, яку часто обирають в престижних школах, де учні через власні або батьківські амбіції хочуть поглиблено вчити англійську.
Чим більш вимогливою або престижною є спеціалізація, тим сильніші діти її обирають.
Для класів, що не можуть визначитись зі спеціалізацією, існує універсальний профіль. Проте, якщо клас хоче мати бодай якийсь профіль, але у дітей немає виражених бажань чи здібностей, або ж інтереси дуже різні, обирають українську філологію як нейтральний і нескладний варіант».