У пакеті бюджетних законопроектів, прийнятих Верховною Радою України 22 листопада 2018 року, схвалено і зміни до Бюджетного кодексу України. Які саме новації з 2019 року вступають в дію, детально пояснили експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні.
Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на прес-центр ініціативи “Децентралізація“.
Отже, Законом внесено зміни до Бюджетного кодексу України щодо:
- надання права обласним радам здійснювати зовнішні запозичення та надавати місцеві гарантії (зміни до статей 2,16,17,18, 60, 61, 74 Кодексу);
- упорядкування окремих положень Бюджетного кодексу щодо формування місцевих бюджетів у частині застосування програмно-цільового методу на рівні місцевих бюджетів (зміни до статей 10, 28 Кодексу);
- здійснення синхронізації положень Закону № 2497 від 10.07.2018 та Бюджетного кодексу стосовно сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок (зміни до статті 64 Кодексу);
- доповнення переліку захищених видатків бюджету видатками на програму державних гарантій медичного обслуговування населення з метою уникнення можливих ситуацій зі зменшенням обсягів її фінансування при скороченні видатків бюджету (зміни до статті 55 Кодексу);
- запровадження нової субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (Кодекс доповнено статтею 1033).
Координаторка з фінансової децентралізації Яніна Казюк, виокремила зміни, які матимуть суттєвий вплив на подальший процес формування та виконання місцевих бюджетів.
- У державному бюджеті на 2019 рік обсяг ДФРР визначено в сумі 7670 млн грн, із яких 500 млн грн – на фінансове забезпечення реалізації проектів-переможців «Всеукраїнського громадського бюджету». Визначено, що обсяг фінансування цієї позиції не повинен перевищувати 10% коштів державного фонду регіонального розвитку (зміни до статті 241 Бюджетного кодексу).
- Внесено зміни до нормативів зарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. Існуючий розподіл передбачав зарахування рентної плати у розмірі 50% до державного бюджету та 50% до обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя. Натомість у 2019 році рентна плата за лісові ресурси до обласних бюджетів не надходитиме, а буде зараховуватися у розмірі 37% до державного бюджету та 37% до бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, бюджетів міст Києва та Севастополя. 26% від загальної суми рентної плати буде зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і використовуватиметься на фінансування робіт, пов’язаних із веденням лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді (зміни до статей 29, 30, 64, 66 Бюджетного кодексу).
- Запроваджується зарахування 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до бюджетів місцевого самоврядування. Відповідно, на 5% (із 75% до 70%) зменшуються зарахування рентної плати до державного бюджету (зміни до статей 29, 64, 69 Бюджетного кодексу). До обласних бюджетів, як і раніше, буде зараховуватися 25%.
- Експерти звертають увагу на зміни щодо зарахування до місцевих бюджетів надходжень від застосування адміністративних санкцій. Передбачається, що до місцевих бюджетів зараховуються «адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями та інші штрафні санкції». Попередня редакція Бюджетного кодексу передбачала надходження до місцевих бюджетів лише від штрафних санкцій, які накладаються виконавчими органами рад або адмінкомісіями.
- Внесено зміни до порядку розподілу додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я. Відтепер здійснений обласними державними адміністраціями розподіл додаткової дотації між місцевими бюджетами області повинен бути погоджений із Кабінетом Міністрів України і після цього затверджуватися обласними радами (зміни до частини 5 статті 1036 Кодексу).
- У 2019 році продовжено дію норми щодо надання права здійснювати утримання дошкільних навчальних закладів та закладів культури з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення (зміни до пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу).
- Законодавчі зміни віднесли до повноважень Рахункової палати здійснення контролю за надходженнями, закріпленими за місцевими бюджетами, загальнодержавних податків і зборів або їх частки та використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання місцевому самоврядуванню на основі принципу субсидіарності (зміни до статті 110 Бюджетного кодексу та до статті 7 Закону України «Про Рахункову палату»). Крім цього, до статті 15 Закону України «Про Рахункову палату» внесено зміни, які передбачають, що:
«Рахункова палата здійснює заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо:
- законності, повноти нарахування, своєчасності сплати і зарахування до місцевих бюджетів закріплених за ними загальнодержавних податків і зборів або їх частки;
- правильності визначення та розподілу, своєчасності і повноти перерахування трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами, законності та ефективності використання таких трансфертів розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів за видатками місцевих бюджетів;
- законності та ефективності використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню.
Рахункова палата має право запитувати та одержувати у державних органів, органів місцевого самоврядування наявну в них інформацію і документацію про:
- надходження закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки;
- визначення, розподіл, перерахування та використання трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами;
- використання коштів місцевих бюджетів у частині видатків, які визначаються функціями держави і передані на виконання місцевому самоврядуванню».
У цьому випадку варто зазначити, що згідно зі статтею 98 Конституції України повноваження Рахункової палати передбачають лише контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Тобто, Конституція не відносить до компетенції Рахункової палати повноваження щодо здійснення будь-якого контролю за коштами місцевих бюджетів.
Експерти зазначають, що органам місцевого самоврядування необхідно оперативно опрацювати усі зміни, які стосуються формування та виконання місцевих бюджетів, щоб належним чином організувати бюджетний процес на своїх територіях.
Читайте також: Бюджет Кропивницького-2019: скільки і на що витратять
Матеріали підготували експерти Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та проекту SKL International):
Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації
Віктор Венцель, експерт з фінансового моніторингу
Ігор Герасимчук, експерт з фінансового моніторингу