В Олександрії нині мешкає родина унікальних колекціонерів – братів Сергія та Ігоря, які багато років поспіль збирають антикваріат та не так давно створили приватний музей старих речей.
Сьогодні це три сотні рідкісних експонатів. Побачити їх може кожен охочий, треба лише завітати в Олександрію на вул. Діброви, 36.
При вході у приміщення облаштовано скромну вивіску з написом: «Купуємо предмети старовини». Та коли зазирнути всередину, то видно: зібрані тут оригінальні артифакти.
Деяким старим речам як мінімум сто–двісті років. Таких не знайти навіть в місцевих музеях. І знаходяться вони не під склом, і не в спеціальних шафах, а розгорнуті просто на полицях та в окремих кутках, до яких можна доторкнутися, потримати в руках чи доторкнутись.
Основна частина колекції – це екзотичні дореволюційні речі. Хто знає, що б цікавого вони могли б нам розповісти? Втім, цікавість викликає майже кожен. А особливо тим, що має унікальний вигляд, бо частково чи повністю відреставрований.
Частину цих речей, як розповідає Сергій, брати придбали серед знайомих чи на «блошиних» ринках, а деякі – у простих городян чи сільських жителів.
“Тут ці речі отримують нове життя, стають приватною колекцією, хоча могли б опинитися на смітнику”, – говорить співрозмовник.
А розпочалося все 20 років тому, коли Сергій завершив будівництво власного житла. Тоді ж у нього з’явилася ідея обставити свій приватний будинок раритетними меблями. Так, почав їх вишукувати і невдовзі придбав м’який куточок (диван та два крісла, датовані 1903 роком). Пізніше чоловік зацікавився колекціонуванням старих ікон, яких нині маю вже кілька десятків. (Найстаріша – 1812-го року).
Згодом відремонтував приміщення, де нині знаходиться музей, але одразу не міг вирішити, що з ним робити, тому чотири роки воно пустувало. І лише останнім часом він активно скуповує старі речі та предмети інтер’єру. Так, непомітно зібрав колекцію в понад триста експонатів. Всі вони розподілені за тематикою, дореволюційною і після. Кожен, звісно, має свою історію, щось приховує, і не все власникам про них достеменно відомо.
Відвідувачів господарі зустрічають самі та, втамовуючи їхню цікавість, розповідають про свою колекцію. Дозволяють зробити й гарні світлини. Кажуть, що частими гостями тут є іноземці. Особливо ті, хто цікавиться українською етнографією. А чому б і «ні»? Адже в приватній колекції братів-олександрійців є навіть такі експонати, призначення яких одразу й не збагнеш і про них доводиться розпитувати у власників.
А з того, що й без коментарів не викликає сумнівів, – зібрання ікон та картин, речі I-ї та II-ї світових воєн, каски, значки, гільзи, штики, частини зброї. Чого тільки немає! Але найбільше захоплення колекціонерів викликають старі раритетні меблі – шафи, стільці, комоди. Всі вони частково відремонтовані і виглядають не гірше, а подекуди, навіть краще, ніж сучасні. При чому деякі Сергій відновлює сам, а у складних випадках – віддає на реставрацію досвідченим та перевіреним фахівцям.
Достатньо тут і непопулярних нині «червоних» артефактів минулої доби. Це картини, маленькі та великі погруддя Леніна, прапори, плакати й інша комуністична символіка.
Поряд з тим, звеличується добірка художніх картин. Окремо ж можна побачити колекцію старих радіоприймачів, фототехніки, годинників, різноманітного музичного інструменту та побутового реманенту. Така цікава й велика експозиція, що всього й не злічити. Справжній клондайк для цінителів раритету, у якому дуже гостро відчувається ефект машини часу. Ефект реалій минулого сторіччя, де зовсім жива недавня історія зберігає пам’ять про людей, місто, події і факти. Історія, якій вже понад півсторіччя.
До всього ж, окремі експонати з цієї колекції неодноразово бралися на художні виставки в галерею NashArt. Але є багато і таких, які можна побачити лише тут. Це старі дивакуваті побутові речі, предмети професійної приналежності, кухонне начиння, антиквартний посуд та багато іншого.
Напевно, цей музей може зацікавити тих, хто виріс в Радянську добу, бо є в ньому старовинні фоліанти, які нагадують дитинство. Предмети міського і сільського побуту. Ті, які вже не використовуються у вжитку, і можуть слугувати лише прикрасою для інтер’єрів. Так, приміром, як старовинні елементи освітлення, фотокамери, фарфорові статуетки та інше.
“Але й це ще далеко неповна експозиція, бо вона постійно оновлюється”, – каже Сергій. – “Наразі ми продовжуємо скуповувати антикваріат, якому щонайменше 50 років. І якщо у вас є такий і ви прагнете його позбутися, то краще звертайтеся до нас”
Додаткову інформацію можна отримати за тел.: 066-830-71-53 або 097-890-46-88. Музей працює у будні та вихідні з 9-00 до 13-00. І тут завжди раді новим відвідувачам.
