У Новоархангельську ніяк не можуть поділити пам’ятник Леніну, який, як виявилось, коштує не 10 копійок. Куди підуть гроші за “золотого” Леніна (на благоустрій району, демобілізованим воїнам чи родинам загиблих захисників України) – днями намагалися розібратися мешканці селища.
Пам’ятник Леніну у Новоархангельську скинули задовго до прийняття закону про декомунізацію – 24 лютого минулого року. Повалений ідол довго валявся неприкаяним на подвір’ї селищної ради. Допоки хтось не шепнув, що пам’ятник може коштувати дорого, нікому він не був потрібен.
За словами місцевих активістів, вартість новоархангельського Леніна починається від позначки у 100 тисяч. А на міжнародних аукціонах, як історичну цінність, його можна продати за кілька мільйонів вічнозелених. Оскільки точних даних про цінність пам’ятника в місцевих архівах немає, то місцеві активісти спробували добитися призначення офіційної експертизи. Допомагати їм у цьому взялись представники кіровоградського обласного осередку “Правого сектору”.
З’ясувалось, що найзручніший експертний центр знаходиться у Запоріжжі, а транспортувати пам’ятник туди неможливо. Тому активісти відтяли Леніну руку, щоб компетентні люди могли дати об’єктивну оцінку вартості матеріалу. Проте вивезти шматок для дослідження їм так і не вдалось. Тому місцеві жителі зійшлися на думці, що Ленін має бути дуже дорогим.
Місцева активістка Галина Кулібаба стверджує, що пам’ятник не стоїть на балансі держуправлінь і нікому не належить: “Я подавала запити в адміністрацію, на що мені відповіли, що жодних даних в архіві про пам’ятник нема”. Інакше кажучи, хто завгодно може його забрати, продати і ніхто не матиме законного права покарати чи розпочати пошуки того, хто це зробив.
Уже кілька разів у Новоархангельську сходились народні зібрання у кілька десятків людей, які хотіли продати пам’ятник, а виручені гроші використати чи то на облаштування ліхтарів у районі, чи то на АТО, чи ще на якісь благі речі. Проте не змогли реалізувати свої задуми, бо ж не відомо, хто хазяїн скульптури, та й дійти згоди про використання грошей від продажу людям не вдалося.
Учора, 27 вересня, на центральній площі Новоархангельська, біля пустого постаменту, де і красувався цей горе-пам’ятник, зібралось кілька сотень новоархангельців. Це в рази більше, ніж зазвичай. Варто відзначити, що були присутні і представники влади, і різні політичні сили, і просто небайдужі мешканці.
Ініціатор зібрання Галина Кулібаба під час виступу зазнанчила: “Коли ми знімали Леніна, я пообіцяла, що тут буде пам’ятник Небесній Сотні. Зараз минуло багато часу. Почекає пам’ятник Небесній сотні, почекає благоустрій району. Не почекає війна. Не почекають наші хлопці, які голі й босі воюють, яким потрібна наша допомога”.
Віче перетворилось на балаган – поділити мирно Леніна не вдавалось дуже довго. Врешті, після ряду емоційних виступів було вирішено довірити розпорядження виторгом за Леніна Спілці учасників АТО Новоархангельського району. До речі, саме сьогодні, 28 вересня, Спілка атошників мала подати заяву про офіційну реєстрацію. А ще члени Спілки запевнили, що кошти буде направлено на потреби учасників АТО Новоархангельського району.
А доки активісти ділять “шкуру неубитого ведмедя”, сам “ведмідь” все ще валяється під сільрадою. Головне питання – кому і за скільки продати пам’ятник – так і залишилося не вирішеним.
Ольга Ткаченко, Перша електронна газета.