Володимир Стадніченко народився 2 червня 1956 року в селі Петрівка, Глобинського району Полтавської області. Закінчивши школу та вступив в технікум, потім служба в армії.
Як зазначає сам Володимир: «Народившись в цих краях я не міг не бути патріотом, націоналістом. Адже наш край тісно поєднаний з козаччиною та повстаннями, у нас всіх була кров бунтарів, кров тих українців, які боролися за державність. Я з дитинства ходив у вишиванці, знаючи, що за це можна було отримати до 10 років ув’язнення. Це зараз вишиванка модно та престижно, а в ті часи це було злочином.»
Служив Володимир на півночі, довелось побувати в Мурманську, Воркуті, Архангельську. Саме тоді відкреслився негатив до північного сусіда, адже українців, які проходили службу на території сучасної російської федерації пробували принизити, показати їх не повноцінність.
«Я служив у батальйоні військової розвідки, в більшості своїй там були українці, тому ми своїх ображати не давали. Ми виділялись, у нас була певна само ідентифікація, наприклад у мене на пілотці було випечено хлоркою напис «Україна». Адже любов до Батьківщини вона передається генетично, вона передається середовищем і якщо ти справжній патріот то її не зломити де б ти не був. Але в ті часи це «дорого коштувало». Наприклад через свою патріотичну позицію не зміг закінчити Полтавський педагогічний інститут, до якого я вступив після служби в збройних силах. Вигнали за націоналізм, але дух боротьби ніколи не ставав меншим!» – розповідає Володимир.
Тільки но в країні почалися перетворення, як Володимир Стадніченко стає членом Народного руху України, потім очолює його структуру в місті Олександрія. Але демократичне спрямування партії не подобалось Володимиру, ось як він про це говорить:
«Я зрозумів, що РУХ має більш демократичне спрямування, а я по духу націоналіст, я тяжів до всього українського і ось чому я пішов в радикальну націоналістичну організацію – Державна самостійна Україна»
В цей час Стадніченко проходить шлях від керівника міського осередку організації до заступника державного об’єднання Державна самостійність, а також очолює силову структуру «Варта ДСО». Володимир продовжує займатись громадською та політичною діяльністю, стає депутатом Кіровоградської обласної ради та захищає інтереси людей. Як приклад можна навести ситуацію з виділенням олександрійському міськвідділу міліції виділили новий службовий автомобіль. По цьому питанню зустрічався навіть з міністром внутрішніх справ Кравченком Юрієм Федоровичем.
Володимир Васильович Стадніченко є учасником трьох революцій – 1991, 2004 та 2014 років. Знає не по чутках про події останнього майдану адже був там в найбуремніші дні, в загальному ж провів там двадцять один день.
Не чужа для Володимира Васильовича волонтерська діяльність, ще 6 травня 2014 року він в складі волонтерів громадського формування «Славутич» здійснили першу поїздку в Василівку Амвросіївського району Донецької області. В той час дороги області були перекриті блокпостами російських окупантів та сепаратистів. З того часу разом з олександрійськими волонтерами Стадніченко доправляв допомогу в зону АТО понад 30 разів.
Всі поїздки в зону АТО можливі лише дякуючи тому, що в нас є команда. Це команда яка стала під прапори громадського формування «Славутич», в нас кожна людина це особистість, кожен патріот. Якщо наприклад не їду я, то їде координатор формування Володимир Конюшенко, не їде він то їде Дьячук Сергій, не їде Дьячук значить їде Сергій Качинський та Олександр Воропаєв. Зараз активно почала працювати Світлана Небесна з паном Миколою. Вони стрибають в саме пекло – це Піски, це Широкіно.
Наша команда дійсно підтвердила, що ці люди патріоти, ми добираємося туди де нога волонтера ще не ступала. Хто може в Олександрії сказати, що він був у Василівці ? Я думаю, що мало хто, адже Василівка розташована на кордоні з Ростовською областю. Ми були там. Не багато олександрійців може сказати, що вони були в Широкіно. Наша ж команда там була. Це ще раз підтверджує те, що для нас немає того, що не можливо. Є необхідність і ми це робимо.
В громадському формуванні Володимир курує напрямок ремонту бронетехніки.
Почалось у вересні місяці минулого року, коли ми побували в Артемівську з Володимиром Конюшенком. Потім приїхали до міського голови – Степана Кириловича і він підтримав нашу іде. Так на базі заводу «Віра-Сервіс Інтермаш» розпочався ремонт бронетехніки. Зараз завод отримав ліцензію, сам завод відремонтував 10 БТРів, а в цілому ми відремонтували на сьогодні – 2 машини, 33 БТРів – вся ця техніка зараз воює на фронті. Ремонт бронетехніки дуже складна тема. Потрібні люди, запчастини, кошти.
З нагоди Дня Соборності Президент України Петро Порошенко нагородив Володимира Васильовича Стадніченка медаллю “За працю і звитягу”.
Громадське формування “Славутич”