Перша електронна газета разом з Інститутом національної пам’яті продовжує серію публікацій біографічних довідкок катів нашого народу, іменами яких названі вулиці нашого Кіровограда, підготовлені спеціалістами Інституту національної пам’яті.
Морозов Павло Тимофійович (1918–1932). Хлопчик, який в радянській пропаганді символізував чесність і принциповість молодого борця з куркулями. Павлик Морозов був організатором і головою першого піонерського загону в с. Герасимівка. Вбитий власними дідом та дядьком за виступ на суді. Морозову були встановлені пам’ятники в Москві (1948), Герасимівці (1954), Свердловську (1957).
Як з’ясували історики, батько Павлика Морозова був не кулаком, а головою сільської ради в глухому уральському селі. Випивав, бив дружину і брав хабарі з висланих куркулів за підробку документів. Допомагав своїми підробками загонам, які воювали з радянською владою. До того ж пішов від дружини (матері Павлика) і відкрито жив з іншою жінкою.
В жодній піонерської організації Морозов не перебував, оскільки її там не було. Доносів на батька не писав, а чи писала їх мати Павлика – достеменно невідомо (недоброзичливців у Морозова-старшого і без неї вистачало). Але на суді проти чоловіка вона дала свідчення, і син, захищаючи матір, її підтримав. Батька засудили і відправили в табори, а через кілька тижнів родичі з боку батька нібито підстерегли в лісі Павлика і його молодшого брата 8-ми років, і обох зарізали. Причиною вбивства було бажання заволодіти будинком. Доказів не було, однак діда і брата судили і засудили до розстрілу.