Рік тому, у червні 2014-го, на адресу проекту «Стоп Хабар» Першої електронної газети надійшла скарга з Голованівського району про те, що місцеві чиновники під прикриттям високо посадовців з Кіровограда відбирають землю у місцевого фермера, щоб передати її жителям Донецька – так би мовити для ведення підсобного домашнього господарства. Разом зі скаргою до редакції потрапили деякі документи та свідчення поінформованих джерел, які стверджували, що на теренах Кіровоградщини завершується одна з найбільших земельних афер за останні роки. Провівши журналістське розслідування, нам вдалося призупинити цей процес. Як виявилося, не на довго.
Про те, що «донецькі» досі активно зазіхають на землю Кіровоградщини, Першій електронній повідомив фермер з Голованівського району Вадим Шевчук. Саме він минулого року став жертвою корумпованої схеми і досі його справа фактично висить в повітрі.
Як стало відомо Першій електронній з поінформованих джерел, земельною ділянкою (27,2 га) у Пушківській сільській раді Вадим користується з 2001 року. Має і відповідний державний акт про право постійного користування. Землю щороку належним чином обробляв, податки сплачував, ніяких боргів перед державою не мав. Та одного дня (ще в листопаді 2013 року) чоловіка викликав до себе на аудієнцію тодішній голова Голованівської РДА Олександр Яровий (представник Партії Регіонів).
«Яровий викликав мене в кабінет. Показав якісь папери від президента Януковича і сказав, що під моєю землею є хромові руди і президент розпорядився зробити тут кар’єр. А це ж нові робочі місця, буде масштабне виробництво, гроші для району, – пригадує Вадим Шевчук. – Він сказав, що я маю негайно передати йому всі папери на землю, бо йому до п’ятої години вечора треба відвезти ці документи в Київ. Я відмовлявся, але Яровий – представник влади. Він обіцяв, що мені дадуть землю поряд. Я був змушений віддати йому акт на землю. Якби сам не віддав, то в мене все одно його забрали б силоміць… Це ж «регіонали»! – пояснює фермер. – Тоді я попросив у нього хоча б розписку якусь написати. І він одразу написав, підпис свій поставив. А мене відправив до нотаріуса. Сказав, до будь-якого не йти, а тільки до Захаренка, бо той вже в курсі справи і дасть мені відмову, яку треба підписати».
Але ніякого кар’єру там не зробили. Вважаючи себе обманеним, Шевчук звернувся до правоохоронних органів. За вказаним фатом було порушено кримінальне провадження ч. 1 ст. 192 КК України. Але все безрезультатно – землю фермеру не повертали.
Велику надію Вадим покладав на працівників обласного УБОЗу, які приїхали в район після розголошення про дерибан на шпальтах Першої електронної газети. На час, доки тривала перевірка документації представниками УБОЗу, оформлення права власності на землю жителями Донбасу мало б призупинитися. За словами Шевчука, йому про це сказали самі УБОЗівці. Однак, дуже швидко з’ясувалося, що не все так радісно і до реєстраційної служби управління юстиції таки надійшли документи від «донецьких» (у розпорядженні редакції є список донеччан, які подали заявки на отримання цієї землі). Відповідно, відмовити їм у отриманні ділянки вже ніхто права не мав.
«УБОЗівці кілька місяців у тих документах розбиралися і все безрезультатно. А потім кажуть: «Це ще не один місяць триватиме, навіщо вам ці проблеми, зараз почнуться суди в Кіровограді, Донецьку і вам треба буде туди їздити. А ми свою справу вже зробили – матеріалів для прокуратури назбирали і вона далі сама справиться. Пишіть, що ми вам вже не потрібні для продовження розслідування», – переказує Шевчук розмову з правоохоронцями. – Я прислухався до них і написав. Все-таки серйозні люди, з Кіровограда приїхали. А виявилося…», – зітхає Вадим.
Зі слів фермера, єдиною структурою, яка реально намагалася зупинити дерибан землі на Кіровоградщині, була прокуратура. Так у жовтні минулого року прокурор Голованівського району подав позов до Головного управління Держземагентства в Кіровоградській області про визнання недійсними його ж наказів «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність». Саме під час розгляду цієї справи Вадим Шевчук дізнався, що його землю не віддали назад державі, а поділили на 11 ділянок і безоплатно передали у власність 11-м жителям Донецька.
«Одинадцять «донецьких» планують там вести підсобне господарство. Ви вірите в те, що вони з Донецька будуть в Пушкове за 654 км на город їздити?!», – обурюється фермер.
Не варто забувати і про те, що під землею нерухомо знаходиться родовище хромових руд, що є стратегічно важливою корисною копалиною для нашої держави. І на даний час видано спеціальний дозвіл ТОВ «Горудпром» (№ 3835 від 17.01.2010) на геологічне вивчення цього родовища. У такому випадку зовсім не зрозуміло, як можна одну і ту ж земельну ділянку задіяти одночасно у двох не пов’язаних між собою видах діяльності – і дослідження проводити, і «донецьким» під городи передати.
У подальшому прокуратура Голованівського району подала 10 позовних заяв про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагентства в Кіровоградській області про передачу земельних ділянок мешканцям Донецька. Відповідно до автоматизованого розподілу 3 справи потрапили до судді Лесі Сергіївни Ярової. Суддя є повною тезкою дружини Олександра Ярового (нині вже колишнього голови РДА), який, за словами Вадима Шевчука, обманом відібрав у нього землю. Зважаючи на цей факт, позивач неодноразово заявляв про відвід Ярової.
«Леся Сергіївна відказувала, що їхні сімейні зв’язки ніякого стосунку до справи не мають, – запевняє Вадим. – А в Кіровограді суд вирішив, що треба написану Яровим розписку на почеркознавчу експертизу віддати. Бо нема доказів, крім двох свідків, що то точно він написав. Ми розписку на дослідження передали, але от результатів нам ніхто не показує», – скаржиться фермер.
А тим часом, доки кіровоградський суд з’ясовує наявність сімейних стосунків між Олександром Яровим і повною тезкою його дружини, суддя Леся Сергіївна один за одним відхиляє всі три позовні заяви від районної прокуратури проти дерибану землі.
Цікаво, що її прикладу слідують й інші голованівські судді, яким за розподілом теж потрапило кілька позовів від прокурора. «Справи розглядалися різними, а рішення є ідентичними! Більше того, інші судді відкладали справи і чекали, поки винесе рішення Ярова, а потім просто копіювали його», – запевняє Вадим.
Як коментує практикуючий юрист Володимир Кудря, це суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Адже суд за своїм внутрішнім переконанням, схиляючись на норми закону, зобов’язаний винести обґрунтований та справедливий вердикт, а не копіювати рішення своїх колег в аналогічних справах.
Також суддя Ярова звинуватила фермера Шевчука у самовільному зайнятті земельної ділянки (ч. 1 ст. 197-1 КК України). Його ж земельної ділянки.
«Ярова винесла окрему ухвалу про те, що я незаконно використовую земельну ділянку і кваліфікувала мої дії, як самовільне захоплення. При цьому суддя не вказала, які норми права я порушив. Землю я обробив і засіяв, урожай зібрав, податки державі сплатив. Жоден суд і правоохоронні органи мені не забороняли того робити. До того ж – земля по закону ще моя. Я і відмову від тієї (примусової) відмови написав, і в Кіровограді в Держземагентстві ця ділянка досі числиться за мною. Я навіть в суді про це говорив, але суддя це до уваги не взяла», – зазначає В.Шевчук.
У судових перипетіях не відстають і самі «донецькі». «Представник «донецьких» написав листи і президенту, і генеральному прокурору про те, що я забираю в нещасних людей землю, що я хабарник і всім все проплатив. Якби проплатив, то чому всі судові рішення проти мене?!», – обурюється фермер.
За словами Шевчука, в обличчя цих людей ніхто не бачив, Голованівська прокуратура і навіть слідчий з Кіровограда, який займався даною справою, знайти їх не змогли. На оголошення в газетах вони не відгукуються, за зазначеними в документах адресами – не проживають, не телефонні дзвінки за вказаними номерами – не відповідають або ж номери взагалі не дійсні. А всі питання, запевняє Вадим, можна вирішити лише через їхнього представника, який наділений безмежними правами (навіть може від їхнього імені передавати нерухоме майно іншим особам).
5 травня о 10 годині на фермера чекає ще один суд – вже в Кіровограді. Цього разу оскаржуватимуться дії державного реєстратора Реєстраційної служби Голованівського району пані Заболотної. «Вона допустила порушення порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою і незаконно зняла з обліку мене як землекористувача», – переконує Шевчук.
І цього разу Вадим сподівається на об’єктивне рішення суду. «Наші (районні) судді не бачать очевидних речей і не беруть до уваги документів. Мені залишається лише сподіватися на те, що кіровоградський суд з ними не заодно. Самі розумієте, наскільки це масштабна афера. «Донецьким» землі мало…», – зітхає фермер. Сподівається він і на небайдужість обласної влади.
Редакція нагадує, що голова обласної ради Олександр Чорноіваненко під час однієї з нарад в ОДА заявив, що питання тримає на контролі і не дозволить «донецьким» віджимати нашу, кіровоградську, землю. На жаль, взяти в нього коментар до виходу статті не вдалося, хоча кореспондент неодноразово звертався. Тож редакція чекає коментаря від Олександра Чорноіваненка після вихідних. Тоді ж, 5 травня, відбудеться ще одне судове засідання по цій справі.
Марія Нагай, Перша електронна газета