Заробляти можна на виробництві чи продажі товарів, наданні послуг. Це порядні методи отримання винагороди за працю чи вміння. А можна заробляти на продажі повітря, і найкраще це, звісно, виходить у чиновників.
Ті кіровоградці, які стикалися з необхідністю публічного доступу до інформації, розпорядником якої є Кіровоградська міська рада, знають, що отримання ксерокопій необхідних документів є процедурою платною. І це зрозуміло: витрачається папір і тонер копіювального апарату, можливо, витрати на утримання апарату ради не передбачені в бюджеті міста. А як щодо сканування, процедури, яка не вимагає від міської ради жодних матеріальних витрат – ні тонеру, ні паперу, окрім хіба що мізерних витрат електроенергії?
Відповідь на це питання дає постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р №740, що визначає граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.
Саме цю постанову “творчо доробила” Кіровоградська міська рада, посилаючись на рішення власного виконавчого комітету, яке суперечить рішенню кабінету міністрів:
От так от. Три з половиною роки тому міський голова Олександр Саінсус разом з виконкомом міської ради вирішили, що постанова КМУ є якоюсь нецікавою, прісною, без вогника, в рутинному процесі копіювання відсутня інтрига. “А давайте підійдемо творчо до процесу надання інформації!” – вирішили “регіонали”. Дійсно, на ксерокопії чи друку відкритої інформації не заробиш – Кабмін своєю постановою тему необґрунтованого заробітку попсував, а от на скануванні, яке не вимагає ніяких витрат, можна заробити на жителях міста-платниках податків, доволі непогано – 3,68 грн за сторінку тексту.
Зазначимо, що прінт-шопи, тобто підприємці, які надають послуги з копіювання і сканування з комерційною метою, у своїх апетитах значно скромніші – коштує це від 0,80-1,00 грн за відсканований аркуш. Це при тому, що вони сплачують за оренду приміщення, зарплату працівникам і платять податки і нарахування до бюджетів.
Отже, спробуємо отримати необхідну нам інформацію в електронному вигляді згідно ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 року № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів”. Відсканований без жодних витрат з боку міської ради (крім робочого часу, який і так оплачується працівнику у вигляді зарплати) документ на 32 сторінки обійдеться пересічному кіровоградцю, який наповнює бюджет міста, в доволі немаленьку суму – 117 грн 76 копійок.
Цікаво, як поставиться виконком міської ради до пропозиції пустити до цього прибуткового процесу приватного підприємця зі своїм сканером? І людям майже в 4 рази дешевше вийде, і підприємець заробить і податки сплатить, і працівник міської ради, що має сканувати документи, звільниться від рутини.
Підозрюємо, що очільники міської ради будуть проти. Хоча б тому, що є вільний доступ громадян до інформації, а є 3,68 грн за кожен аркуш відсканованого паперу, який і так належить громаді нашого міста.