Учора, 25 березня, у Знам’янці відкрили меморіальну дошку нащадку Шевченкового роду, краєзнавцю та просто хорошій людині – В’ячеславу Шкоді.
Біля старенького краєзнавчого музею, який розташований у житловому будинку, зібралося декілька десятків знам’янчан, що прийшли вшанувати пам’ять свого славного земляка. Працівники музею підготували краєзнавчо-бібліографічну виставку про життя В’ячеслава Євгеновича. Серед експонатів можна було побачити як краєзнавчі роботи Шкоди, так і рідкісні експонати з життя і творчості Шевченка: перше повне зібрання «Кобзаря» 1907 року, першу книгу спогадів про Шевченка 1878 року випуску, оригінальні світлини Шевченка, його родичів по лінії сестри Катерини, досі не опубліковані фото Василя Доманицького (першого редактора повного видання «Кобзаря»), півтори сотні його листів, оригінали фото Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Миколи Лисенка, рукописи краєзнавчих досліджень Шкоди про Чорноліське болото.
Своє життя В’ячеслав Шкода присвятив створенню «Кобзаревої світлиці» – єдиного в області шевченківського музею, що має в своїх фондах унікальні історичні та літературознавчі матеріали. У центрі світлиці-залу красується генеалогічне дерево роду Тараса Шевченка по лінії сестри Катерини, у п’ятому поколінні нащадків якого і знаходився В’ячеслав Шкода.
«У 90-их рр. був організований фонд нащадків Тараса Шевченка, який очолювала Людмила Красицька, дуже далека родичка Шевченка. Мій батько був теж серед членів цього фонду. Це розширило його можливості пошукової роботи по нащадкам Шевченкового роду, якою він займався до цього. Крім цього В’ячеслав Євгенович захоплювався краєзнавством – разом з видатним українським археологом, викладачем КДПУ ім. Винниченка Нінель Бокій займався розкопками білогрудівської та чорноліської культури, досліджував та популяризував відомі імена Кіровоградщини», – розповідає Яніна Шкода, донька знам’янського краєзнавця.
І справді, за ініціативи невтомного знам’янчанина у 90-их рр. у місті з’явився пам’ятник Шевченку, знам’янській залізничній лікарні присвоєно ім’я Андрія Лисенка (брата відомого композитора Миколи Лисенка), у місті та селищах району встановлено меморіальні дошки на честь Андрія та Миколи Лисенків, Михайла Старицького, Кароля Шимановського.
Дивлячись на значний доробок праць і те, як знам’янчани з теплом і любов’ю згадували свого земляка, починаєш розуміти, що можна бути великим навіть у маленькому містечку. В’ячеслав Шкода все життя присвятив дослідженню історії свого роду та малої Батьківщини. За це люди увіковічнили його ім’я на фасаді краєзнавчого музею. Гроші на створення меморіальної дошки збирали всією областю: від шкіл міста до депутатів Кіровоградської облради. Віктор Френчко, член Національної спілки художників України, створив чудову пам’ять про земляка, яка обійшлася громаді всього у 2500 гривень.
“Вартість послуг майстра була символічною, бо мотивом стала особиста шана і повага до видатної людини, бажання внести свій вклад у благородну справу. Знам’янська громада щиро дякує йому за це. Вручені також подяки установам, організаціям, небайдужим громадянам, які долучились до благодійної акції: педагогічному колективу НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ст.№ 2-ліцей», педагогічному колективу Знам’янської дитячої музичної школи ім. М. Лисенка, депутатам Знам’янської міської ради і колективу виконавчого комітету, керівнику громадської дитячо-молодіжної організації «Оберіг» Світлані Філіповій, голові місцевого осередку організації «Просвіта» Анатолію Голікову, а також депутату обласної ради Ірині Малик і завідуючій методичним відділом краєзнавства Кіровоградського інституту післядипломної освіти ім. В. Сухомлинського Ларисі Гайді”, – дякує небайдужим людям директор Знам’янського краєзнавчого музею Тетяна Кулик.
Під кінець урочистої частини аматорський хор Знам’янки «Барвінок» заспівав декілька улюблених пісень В’ячеслава Євгеновича, серед яких була потужна музикою та виконанням «Реве та стогне Дніпр широкий».
Тетяна Колісник, Перша електронна газета