Михайло Берега (1992 р. н.) отримав тяжкі поранення у бою під Дебальцевим. Пошкоджено спинний нерв, скалки в черевній порожнині, поранення руки. Після операції відмовили ноги. Перебуває у важкому стані в Харківському інституті невідкладної хірургії (відділенні травматичного шоку (реанімація). Наразі його готують до чергової операції. Терміново потрібні кошти на лікування. Без допомоги небайдужих герою не встати на ноги.
Михайло зараз знаходиться в лікарні і йому тяжко згадувати той ранок. Але герой знайшов у собі сили у телефонній розмові розповісти, що з ним сталось, адже йому зараз дуже потрібна допомога небайдужих.
Михайло розповідає, що о 5 годині ранку здав пост, де чергував дві години. Уже через пів години почався обстріл градами, мінометами, танками: «Наш пост обстрілюють щоранку, але того дня, 7 лютого, вогонь був більш інтенсивним, ніж зазвичай».
Розповідь Михайла перервала медсестра, яка принесла йому ліки. Буквально за хвилину герой продовжив:
«За посадою я гранатометник, але на полігонах нас навчили стріляти з будь-якої техніки, щоб в разі чого ми могли підмінить бойового товариша і прикрити від вогню своїх братів. Тоді я став АГСніком. Вогонь тривав десь до пів на 7. Ми не висовувались. Осколки летіли куди хотіли. Близько 7 мені віддали наказ піднятись на дах і відкрити вогонь, адже почався наступ диверсійної групи. Треба було відбити атаку: обстріли, оббомбили і після градів робили зачистку. Згодом мені віддали наказ – спостерігати. Я хвилин 15 спостерігав і після того, як почався обстріл нашої позиції, мені сказали покинути позицію і злізти з даху».
Зліз, щоб почистити АГС. Як каже військовий, щоб зброя виконувала свою роботу правильно, за нею треба регулярно доглядати. Михайло розповідає, що сів у безпечному місці, де вони з бойовими побратимами ходять щодня. І відразу ж виправляє себе: «Ходили…».
«Я щойно розібрав АГС, щоб почистити, закурив сигарету і почув вибух: позаду мене, мінометним обстрілом потрапили у ворота, стовп воріт. Я, мене стояв за метрів 5-6 і мене зачепило хвилею. Я почав падати. Половина мого тіла почала падати. Я подумав, що мене розірвало навпіл. Коли я упав, то відчув, що ноги німі взагалі, як ватні, як водяний матрац. Не знаю як назвати. Тоді до мене підійшов мій бойовий товариш. Забрав мене.»
Пораненого солдата відвезли до Артемівська, звідти – до Харкова, де герой перебуває і досі.
«Почуваюсь так… Добре… Так собі…» – говорить солдат. Михайлу постійно колють знеболювальні, тим не менш у нього підіймається температура. Щоб солдат знову зміг ходити, йому потрібне кваліфіковане лікування, за яке в Україні поки що не беруться.
Брат солдата Ігор каже, що лікарі дали один і остаточний прогноз: «Михайло залишиться інвалідом на все життя». Лікарі категоричні у своєму діагнозі, проте родина сподівається, що закордонні лікарі зможуть поставити його на ноги. Родина сподівається на диво, але герої гідні жити здоровими.
Михайло Берега отримав тяжкі поранення відбиваючи атаку ворога. Герой захищав кордони держави і стояв на стражі нашого спокою. Але міномет потрапив у ціль: одного з українських воїнів із поля бою вибухом відкинуло прямо на лікарняне ліжко. Там він проведе решту свого життя, якщо ми йому не допоможемо.
Михайло Берега
Картка (Приватбанк) 4149 4978 1682 9602
Ольга Константинова 099 726 25 04
Ігор Берега (брат)095 428 26 15