Днями в бібліотеці ім. О. Бойченка відбулася зустріч школярів з ліквідатором аварії на ЧАЕС – Павлом Трапезніковим.
Павло Олександрович розповів кіровоградським школярам про тяжку і небезпечну роботу оператора на ЧАЕС, де він працював з 1979 по 1986 роки. По словам Павла Трапєзнікова йому дивом вдалося врятуватися від страшної трагедії – лише за годину до аварії він здав зміну, яка тривала з 16.00 до 24.00.
Зі спогадів ліквідатора, реактор працював не на повну потужність, і страшної трагедії ніщо не передбачало… Все сталося швидко і раптово, героїзм багатьох ліквідаторів оцінили вже посмертно, а деякі на все життя залишилися фактично один на один із наслідками чорнобильської катастрофи.
“Після вибуху на ЧАЕС, туди були запрошені спеціалісти з Ленінградської, Обнінської АЕС. Зміцнювали котлован шахтарі з Новокузнецька. У 30-кілометровій зоні висаджували спеціальні рослини, що вбирали в себе радіацію”, – згадує про чорні дні свого життя Павло Олександрович.
Відповідаючи на запитання старшокласників Колегіуму, Павло Трапезніков розповів і про рівень радіації, який був там в ті дні, і про те, що 30-кілометрова зона так і залишилася пусткою, хоча окремі мешканці повернулися до своїх домівок. Також школрі дізналися, що на сьогодні ЧАЕС відвідують спеціалісти з МЕГАТЕ (Міжнародного агенства з атомної енергії) – навчаються на наших помилках.
На завершення зустрічі гість побажав усім міцного здоров’я та успіхів у навчанні, що сприяє появі відмінних спеціалістів, які не допускають помилок у роботі.
Варто пам’ятати! 14 грудня 1986 року у рекордно короткий термін – трохи більше шести місяців, було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Саме тому, 14 грудня, відповідно до указу Президента України від 2006 року, в нашій державі відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
