Життя під крапельницею…

Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Дівчину, яку вперше в житті ми побачили під крапельницею в лікарні, не хочеться називати інвалідом. Світленька, симпатична, без приреченості в голосі, буденно говорить про смерть.

Не хотілося оголяти її душу, перебирати, вишукуючи найчутливіші струни, викладати їх звучання для громадських «охів» та «ахів». Хто був на межі — все і так зрозуміє.

Наталі Ошурковій 27 років, вона – інвалід дитинства ІІ групи. Народилася в Росії, в шість років родина переїхала у Витязівку. У двадцять п’ять їй встановили діагноз — мієлодиспластичний синдром. Це означає — потрібна пересадка кісткового мозку, який не виробляє потрібні крові речовини, і тому постійно падає гемоглобін. Це якщо говорити зовсім вже спрощено.

Операція, яку потрібно пережити Наталії, за її словами, в минулому році коштувала приблизно 170 тисяч євро. Лікарі кажуть, такі роблять в Білорусі, можна було б поцікавитися. Але немає філантропів, готових дати такі гроші, та й рідні не задавалися метою просити по людях. З таким захворюванням Наталя одна на весь район. Її 980 гривень на місяць не вистачає навіть на кров, яку потрібно переливати постійно. Влітку її друга позитивна коштувала в Кіровограді приблизно 240 гривень за флакон. За одноразове лікування в обласній гематології довелося заплатити 5000 гривень. Вона не нарікає, розуміє: кров людська, й правда, — не вода.

За два останніх роки Наталя вже збилася з рахунку, скільки разів їй робили переливання — двадцять один або двадцять чотири. Вона безмежно вдячна Бобринецькій районній лікарні, зокрема заступнику головного лікаря з лікувальної частини Любові Теслі, терапевтичному й реанімаційному відділенням лікарні за співчуття і за безкоштовне лікування. Тільки завдяки їм у цьому році Наташі перелили 9 літрів крові. Але найголовніше: ця дівчина не змогла б жити без допомоги донорів, тих людей, які дають кров — найцінніші ліки, які не виробиш на заводі, які подовжують життя їй та іншим людям. За це від Наталії та від медперсоналу районної лікарні всім донорам – низький уклін.

Зінаїда Пирля для Першої електронної газети.

Фото Віталія Москалика.

Контакти для надання допомоги є в редакції сайту.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар