Минулого тижня Міністерство освіти і науки України оприлюднило лист міністра Сергія Квіта «Щодо оптимізації мережі вищих навчальних закладів» та відповідний список вузів, діяльність яких Міністерству здається недоцільною. До категорії «неугодних» потрапило й чотири кіровоградських виші.
Йдеться про Відокремлений підрозділ «Кіровоградський факультет менеджменту і бізнесу Київського університету культури»; Приватний вищий навчальний заклад «Соціально-педагогічний інститут Педагогічна академія»; Приватний вищий навчальний заклад «Кіровоградський інститут державного та муніципального управління Класичного приватного університету»; Приватний вищий навчальний заклад «Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки».
Наразі МОНУ радить їм самим визначитись стосовно доцільності їх подальшого функціонування: або зачинитися назавжди, або об’єднатися з іншими вишами до завершення 2014/2015 навчального року. Окрім того буде здійснена міністерська перевірка – до травня 2015 року, яка й вирішить відповідають дані заклади умовам ліцензування чи ні.
Не чекаючи травня, Перша електронна вирішила на власні очі подивитися на вузи, яким пропонують зачинитися. У підрозділі Київського університету культури нам розповіли, що виш готує судовий позов проти МОНУ і зачинятися не збирається. У Педагогічній академії коментувати ситуацію відмовилися. Один із викладачів КІРУЕ (прізвище в ЗМІ не побажав озвучувати) лише усміхнувся: «Нас вже кілька років закривають і ніяк не закриють. І цього разу минеться».
Отримавши ряд телефонних відмов, ми вирішили особисто навідатись до останнього претендента на закриття – Інституту державного та муніципального управління Класичного приватного університету.
Мабуть одразу варто пояснити, що КІДМУ КПУ є одним із одинадцяти інститутів-структурних підрозділів Класичного приватного університету, заснованого 1992 року.
Кіровоградський інститут було створено 2013 року. Тоді, після ліквідаціїюридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ, існувала необхідність у появі вузу, який би надав усім бажаючим можливість отримати вищу юридичну освіту. Так з’явився КІДМУ КПУ, який і виконує поставлене завдання, а також забезпечує бажаючим економічну освіту та навчає фахівців з соціальної роботи. Принаймні, про це пише офіційний сайт вузу.
Отже, приїхавши до Інституту (нині він знаходиться на вул. Колгоспній, 73) ми побачили не дуже привітне приміщення, яке потребує косметичного ремонту, і дуже привітного охоронця, який показав, як пройти в приймальню директора – Івана Литвина. Секретар в приймальні не змогла приховати здивування на обличчі, викликане приходом журналістів, але перешкоди нам не чинила і одразу доповіла Івану Івановичу.
До директора у нас було єдине запитання: «Чому МОНУ вважає, що ваш заклад не відповідає умовам ліцензування?». Зазвичай у відповідь можна почути довгу монотонну розповідь про те, що у них все дуже добре, але начальству видніше і світ такий несправедливий. Але відповідь Литвина здивувала своєю прямотою: «Пішли – покажу, що тут у нас робиться».
З кабінету ми виходили в очікуванні побачити щось дійсно жахливе. І таки побачили: одна з кімнат першого поверху, що ховається в кутку поза сходами, шокувала нас своїми обшарпаними стінами, облущеною фарбою і купою будівельного сміття. Німа сцена могла б тривати довго, якби не пояснення директора: «В такому стані було все приміщення, коли ми (минулого року) орендували його. Пішли далі дивитися!». І ми пішли далі. В туалет.
Набравши повні груди повітря, ми після тривалих вмовлянь директора таки зайшли в туалет. Сказати, що там чисто, все одно, що промовчати. Нові кахлі на стінах і підлозі (червоні у жінок і блакитні в чоловіків) просто виблискують. На начищених дзеркалах не видно жодної ляпки чи розводу. Туалетний папір і освіжував повітря – вкожній кабінці (чого, до речі, вже давно немає навіть у вбиральні ОДА). Побачене аж ніяк не асоціювалося зі спогадами і уявленнями про студентські вбиральні.
Усе ще будучи під враженням, ми оглянули практично весь вуз: навчальні аудиторії, кафедри, бібліотеку, два комп’ютерних класи з новенькою технікою, їдальню, яка вирізнялася патріотичними дверима (дивіться на фото), кабінети директора, заступників, бухгалтерів. Навіть в кімнатці сторожа побували і в… капличці. Саме так. Недогарки свічок на аналої, до яких ми додали свої, свідчили – в цьому місці теж дуже часто бувають відвідувачі (служба, до речі, проводиться щопонеділка о 8.15 год.).
І скрізь – сучасна техніка, нові меблі, фоліанти з юридичних дисциплін, завішані дипломами і подяками стіни, живі квіти, усміхнені студенти і серйозні викладачі. До речі, викладачі дійсно серйозні: з 26, 3 доктори наук та 20 кандидатів наук, доценти. Практично всі раніше працювали в юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ чи в правоохоронних органах, паралельно займаються юридичною практикою, тож мають чим поділитися зі студентами.
Біля приміщення Інституту цього року висаджено розарій. Поряд розташовується спортивний майданчик і спортзал, які кардинально оновлюватимуть вже наступної весни.
Єдина проблема, яку ми помітили, це мала кількість студентів. Чому при такій потужній матеріальній базі у вузі навчається менше 40 осіб, пояснив директор КІДМУ. «Заклад створений лише минулого року. Ліцензію отримали лише 28 липня 2014 року. А відповідно до Умов прийому до ВНЗ, заяви абітурієнтів ми могли приймати лише з 10 липня по 1 серпня. Відповідно, після отримання ліцензії у нас фактично було лише 3 дні (!), щоб провести набір. За ці дні до нас прийшло 52 абітурієнти, з них 36 зараховано до вузу, і це чудовий результат для молодого і маловідомого вузу», – зазначив Іван Литвин.
На його думку, саме така мала кількість студентів і привернула увагу МОНУ до кіровоградського вишу, адже всім іншим умовам ліцензування заклад цілком відповідає. Тож КІДМУ КПУ сміливо чекає на міністерську перевірку і вже готується до набору на 2015 року.
Світлана Томашевська, Перша електронна газета.
Фото Петра Мельника.