Першу ляльку-мотанку Світлана Троян з Іванівки, що в Новоукраїнському районі, виготовила для свого племінника Олександра Плетінка, який брав участь у бойових діях з перших днів АТО.
Може саме цей оберіг зберіг життя солдату і під час шалених обстрілів, і коли той перебував у полоні бойовиків. Це не просто дивовижна маленька полотняна лялька, а справжній оберіг, виготовлений на основі вкладеного в нього аркуша зі словами 90-го Псалому.
…Нині ж, дізнавшись, що іванівські школярі збирають для бійців теплі речі та провіант, Світлана Троян виготовила для них майже сотню таких ляльок-мотанок. Крім того, що в середину кожної з них вкладено молитву, за поясом лялечки – невеличкий клаптик паперу з написаними від руки зверненням-заповітом до солдата: «Прохання повернутись живими і неушкодженими».
Непоказна на вигляд, з притаманною з дитинства вадою мови, Світлана натомість має щиру, відкриту й красиву душу. У її самотньому серці живе добро та бажання допомогти тим, хто захищає нашу землю.
Дивлячись на купку мотанок, не перестаєш дивуватись. Це ж скільки терпіння треба мати, щоб не просто виготовити їх, а й написати від руки оту молитву, а потім знайти щоразу різні слова для звернення до воїнів.
Хочеться вірити, що ота душевна доброта, Боже благословення, віра в перемогу добра над злом, які несуть в собі обереги, збережуть не одне солдатське життя. Та й хіба можна не виконати слова отого заповіту : «Прошу тебе, Солдатику, повертайся додому обов’язково живим!».