В останніх локальних конфліктах, в яких брала участь Росія – Придністров’я, Чечня, Південна Осетія, Абхазія, Крим, Донбас, величезну роль зіграла кремлівська інформаційна пропаганда. Вона створювала умови для зміни думки серед населення, формувала морально-психологічну ґрунт, а потім сприяла переходу інформаційної війни у військову площину. Причому об’єктами впливу Москви була як власна аудиторія РФ, так і аудиторія зарубіжних країн.
У Росії пропаганда стала частиною системи державного управління, і, схоже, що зовнішня і внутрішня політика Росії вже не зможуть існувати без власної пропагандистської машини.
Крім того, президент Росії Путін вважає пропаганду найважливішим важелем політичного впливу. Про це нещодавно заявив американський конгресмен Ден Майк: «У мене є інформація про те, що Володимир Путін витратив на пропаганду понад 9 мільярдів доларів», – зазначив він. На думку конгресмена, Путін створив ворогів не тільки в Україні, а й в усьому західному світі.
Сьогодні російська пропаганда змушена розширювати свій спектр інструментів впливу і їх можливості. Це пов’язано з тим, що інформаційне суспільство навчилося розпізнавати російську брехню. Якщо рік тому Кремль задовольнявся використанням підконтрольних ЗМІ, інтернет-ресурсів і «кишенькових» громадських організацій, то вже сьогодні їх вплив, очевидно, недостатній для підтримки необхідного морально-психологічного стану аудиторії. Потенціал інформаційної війни Росії застарів і Кремль робить нові кроки з реабілітації пропагандистських зусиль.
«Russia Today»
30 жовтня 2014 у Великобританії розпочав мовлення російський рупор Кремля телеканал «Russia Today». Для цього регіону канал отримав і назву «RT UK».
Лондон став третьою столицею цільового мовлення з окремою студією «Russia Today» – після Москви і Вашингтону. Планується, що мовлення на Великобританію буде цілодобовим.
Кілька десятків британських журналістів будуть зайняті в системі російської пропаганди, а для ефірної роботи запрошені відомі шоу-мени – британський ведучий Білл Дод, американський фінансовий коментатор Макс Кайзер і ведучий ток-шоу Афшин Раттансі.
Слід додати, що раніше британські глядачі вже отримували англомовний «RT» із США і вже тоді були незадоволені нав’язуванням «кремлівської правди».
Британці часто скаржилися на «RT News» своєму державному регулятору OFCOM (The Federal Office of Communications) – Управлінню у справах радіо і телебачення. Вони звинувачували російський канал в упередженості та необ’єктивності подачі повідомлень.
Напередодні запуску «RT UK» стартувала рекламна кампанія «RT: For the Second Opinion» («RT: за іншу думку»), яку в Лондоні визнали брутальною.
Багато британців насторожено спостерігають за запуском російського каналу і очікують від нього нових інформаційних провокацій. Англійські консервативні глядачі не згодні поступатися традиційними каналами «BBC», «MTV», «Sky» або «VH1 Europe» російському каналу з «жовтої» репутацією.
Водночас британська державна служба OFCOM вже готова до можливих скарг глядачів про неправдивий або пропагандистський контент.
Крім цього, слід згадати, що на початку жовтня 2014 канал «Russia Today» увійшов до Аргентини. При цьому він став не просто рядовим новинним каналом, а частиною державної телевізійної мережі країни. Характерно, що для Аргентини його презентував особисто Путін, напевно тому що «Russia Today» вважається флагманом кремлівської пропаганди.
Уже відомо, що фінансування міжнародного інформаційного агентства «Росія сьогодні» на 2015 рік збільшено приблизно в 1,5 рази, при цьому збільшення бюджету «Russia Today» очікується на 45%. Необхідно акцентувати, що на 2015 рік у Росії в черговий раз урізається на 20-30% фінансування охорони здоров’я та освіти. Крім того, на 2015 рік російський уряд скоротив «допомогу Криму» майже в чотири рази. Це дає привід задуматися російським платникам податків: ціною власного здоров’я росіяни оплачують пропаганду для Західної Європи і Латинської Америки.
Німецькі «кроти» кремлівської пропаганди
Минулого тижня німецький журнал «Der Spiegel» був обурений тим, що кремлівська пропаганда створила «загін» уявних зарубіжних експертів. Вони формували думку про те, що Німеччина нібито встала на сторону Росії в українському питанні. Провівши розслідування, журналісти виявили ціле «стадо кротів»:
Лоренц Хааг – професор, науковий керівник Інституту економічних інновацій в місті Хемніц. Хоча радше, він хотів таким здаватися в кремлівських джерелах.
У його публікаціях, що вихваляють російські заслуги в анексії Криму та війні на Донбасі, Хааг назвав себе керівником Агентства глобальних комунікацій (це виявилося PR-агентством, де Хаага не знають) або головою товариства «Південно-Західна Саксонія», що теж є липою установою. Насправді ж він навіть не професор. Професор Лоренц Хааг існує тільки в російській пресі. Як правило, він співпрацював з журналістом ТАСС В. Смеловим, який брав у нього інтерв’ю і передруковував в газетах «Дуель», «Погляд», «Известия». Хааг проявляв активність протягом кількох років, він давав інтерв’ю з усіх важливих політичних подій, приймаючи сторону Росії і вихваляючи Путіна. І при цьому він усюди представлений як видатний німецький експерт.
Крістоф Хьорстель – називає себе урядовим консультантом і публіцистом з Німеччини. Насправді цей німець – прихильник праворадикальних ідей. У своїх оцінках він часто різкий та емоційний. Йому багато не до вподоби – він звинуватив канцлера Німеччини Меркель у державній зраді, а віце-канцлера Франк-Вальтера Штайнмайера в порушенні серії договорів з Росією.
У пресі можна зустріти його інтерв’ю, де він вважає, що Захід навіть може здійснити переворот у Венесуелі для відновлення контролю над Росією.
Скандальність Хьорстеля з одночасними симпатіями до Росії припала до вподоби Кремлю і йому створили майданчик для гострих публікацій. Матеріали Хьорстеля можна побачити на ресурсах «rus.ruvr.ru.», «Око планети», «Военное обозрение», «zavtra.ru» та інших.
Інформагентство «РИА« Новости», що входить в медіа-холдинг Кремля, називає його «радником Федерального уряду Німеччини» і видає його радикальні висловлювання за точку зору держави.
Кен Йебсен – німецький журналіст, відомий своїми колючими висловами в манері «а ля Жириновський». На одному з молодіжних радіо-каналів Йебсен порівняв Голокост з піар-акцією Геббельса. Після цього його неохоче запрошують у прямий ефір. Він завжди намагається коментувати «гарячі» події по-своєму – емоційно, зухвало і радикально.
При цьому Йебсен шукає нехарактерні пояснення подіям і закінчує дифірамбами Путіну та Росії: «Політика НАТО вкрай агресивна, а політика Путіна – дуже витримана». Манера Йебсена сподобалася російської компанії «Russia Today» і вона взялася за тиражування його коментарів, як «колишнього співробітника провідних німецьких телеканалів».
Керт Майер – ще один кремлівський пропагандист з німецьким ім’ям, якого «Russia Today» внесла до списку своїх експертів. Майстер наводити туману, Майер зображував Путіна великим стратегом у «завоюванні» Криму. Він старався створити ілюзію того, що НАТО захоплюється Росією з приводу анексії Криму, а потім всіляко намагався сплутати карти з розслідування збитого російськими терористами Боїнга. Однак, як і в інших випадках, в німецьких архівах політолога з таким ім’ям просто не знайшлося.
Створювати пропаганду, посилаючись на «зручних» людей, особливо якщо таких взагалі не існує – новий метод кремлівської ідеологічної машини. Можна припускати, що це ще не всі «кроти» російського інформаційного фронту. Очевидно, багато хто ще працює в тіні і найближчим часом вони себе проявлять.
Кібер-атаки з китайської платформи
Як нещодавно заявили відразу декілька авторитетних видань «The Financial Times», «The Wall Street Journal» і «Reuters» російські фахівці комп’ютерних атак здійснюють свої операції через китайські хакерські організації.
До такого висновку прийшли американські експерти з кібербезпеки. Починаючи з 2007 року, китайська група хакерів під кодом «ATP28» добувала інформацію з питань оборони та глобальної безпеки. Найбільш часто «ATP28» викрадала дані з комп’ютерних мереж державних і оборонних структур країн Східної Європи (в тому числі і України), європейських силових структур, а також з управлінь НАТО.
Характерною особливістю діяльності шпигунської команди «ATP28» була вузька спеціалізація оборонної, військово-політичної, геополітичної спрямованості. Хакери не прагнули збагатитися на зломах банківських рахунків – їх цікавили тільки державні секрети військового-політичного характеру. Вони викрадали особливо цінну інформацію, тобто розвіддані та наукові розробки.
Вивчивши роботу «ATP28», американські експерти дійшли висновку, що кібер-атаки проводилися в інтересах Москви. На це конкретно вказує характерна специфіка роботи «ATP28», а саме: вибрані цілі комп’ютерних атак, типи шкідливих програм, специфічна мовна транслітерація в кодах і час кібер-впливу, що збігається з московським.
Про злочинну діяльність «ATP28» було проінформовано уряд США та прийнято рішення порушити справи проти китайських офіцерів-хакерів. Міністерство закордонних справ Росії не захотіло коментувати дане повідомлення.
На думку американських кібер-експертів, серед довгострокових цілей кібер-атак кампанії «ATP28» були:
• польський, угорський, український і грузинський уряди;
• командування НАТО;
• Європейська комісія;
• Організація з безпеки і співробітництва в Європі;
• десятки військових аташе;
• офіційні особи, які працюють в США і Великобританії;
• офіцери військового командування Канади та Норвегії та інші.
Отже, для виконання завдань з розвідки та інформаційному впливу в комп’ютерних мережах Кремль став залучати китайські кібер-ресурси. Нова тактика дозволяє основному замовнику – Росії, проводити незаконні вторгнення в комп’ютерні мережі своїх призначених цілей, використовуючи китайську програмно-комп’ютерну платформу.
Таким чином, Кремль продовжує активно застосовувати пропаганду у вирішенні питань внутрішньої і зовнішньої політики.
Характерною особливістю інформаційних дій Росії в останній період стало усвідомлення низької ефективності пропагандистських заходів Кремля. Традиційні способи і методи, що застосовувались російськими спецслужбами раніше, виявилися мало результативними, тому Кремль став вдаватися до пошуку інших методів інформаційних операцій.
При цьому намітилися тенденції до розширення спектра російського інформаційного впливу на зовнішню аудиторію.
Відмінною рисою нових пропагандистських методів Кремля стало використання ресурсів опонента. Це проявилося при розширенні зони мовлення телеканалу «Russia Today» на британську аудиторію з одночасним створенням зарубіжного офісу в Лондоні, використанні китайської програмно-комп’ютерної платформи для ведення хакерських атак, а також використання значного числа зарубіжних журналістів в інтересах зовнішньої політики Москви.
Крім цього, Росія перейшла до активного використання психологічного методу холодної війни – демонстрації сили з застосуванням військової авіації в прикордонних районах сусідніх країн. Провокаційні польоти російських бойових літаків почастішали після різких висловлювань Путіна на засіданні клубу «Валдай».
В’ячеслав Гусаров, ІАЦ РНБО