Мітинг-реквієм по загиблих від голоду в Україні відбувся біля пам’ятника жертвам Голодоморів на Фортечних валах у Кропивницькому сьогодні о 16:00, передає кореспондент Першої електронної.
До всеукраїнської хвилини мовчання та акції «Запали свічку» доєдналися очільники міста та області, духовенство, громадські активісти, патріотична спільнота Кропивницького, пересічні кропивничани.
У своєму виступі єпископ ПЦУ Кропивницький і Голованівський. Марк сказав:
«Пам’ятаємо про Голодомори 20-х і 40-х років. Ця трагедія була черговою спробою знищити українських народ. Не перша і не остання, але сам спосіб, який обрав кат для нашого народу, був дуже жахливим. Це не було миттєве вбивство, це не було ментальне вбивство. Це було катування, вбивство, розтягнуте у часі, катування, коли народ вмирав розтягнуто у часі. Одні вибрали роль виконавців, щоб вижити, іншим випав жереб жертв. Цей задум радянська влада втілювала руками самих українців, тому ніхто не міг розказати про ці жахіття, які діялися в цей час. Одні вже були в могилах, іншим рота закрили через страх чи вивезли у Сибір. Така сторінка нашої історії».
Владика Марк також зауважив, що вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 32-33-го, але пам’ятаємо й 20-40-ві роки.
Кропивничанка Людмила Матвієнко принесла до пам’ятника колоски з чорною стрічкою. Її бабуся відсиділа у тюрмі в Сибіру за спробу нагодувати родину.
«Я з дитинства знала про Голодомор – баби розказували на вулиці. А мама показувала, як вони виживали і що вони їли – калачики, акацію. Зразу люди повірили радянській владі, а потім зрозуміли, що це зовсім не те. У Великій Висці, звідки я родом, люди виступали проти. Моя бабуся була репресована, п’ять років сиділа в тюрмі у Сибіру через підозру у крадіжці пшениці», – розповіла жінка.
Читайте також:
В ефірі Українського радіо прозвучали голоси свідків Голодомору з Кіровоградщини
Вбита смертю нареченого: дівчина у часи Голодомору вишила «весільний» рушник опухлими руками