Важливо

Телефонні шахраї шантажують кіровоградців

Здавалося, після того, як правоохоронці викрили цілу низку телефонних шахраїв по всій Україні, люди мали б стати менш довірливими до телефонних дзвінків типу: «ваш син знаходиться в ізоляторі тимчасового тримання за скоєне ДТП і якщо ви не хочете щоб він сів на п’ять років терміново перерахуйте 5000 гривень….» і цей вид шахрайства мав припинити існування. Але  останнім часом лише у Кіровограді сталося декілька випадків телефонного шахрайства.

Здебільшого після шахрайських «розводів» ті постраждалі, які потрапили «на гачок», уникають відвертих публічних свідчень і в кращому разі спілкуються лише з правоохоронцями, бо соромляться своєї наївності і не розуміють, що кожне їх слово — це застереження для інших.

Цього разу жертвами «знавців людської психології» стали люди похилого віку.

«Кілька тижнів тому до мене зателефонували двоє невідомих, один з яких назвався слідчим та повідомив, що мій онук Андрій скоїв дорожньо-транспортну пригоду. За його словами в ДТП постраждала людина, яка знаходиться в лікарні, а мого онука затримали і йому «світить» п’ять років колонії. При цьому так званий слідчий передавав слухавку іншому чоловіку – нібито представнику потерпілого, який емоційно все підтверджував. Вони запропонували «зам’яти» справу за десять тисяч гривень і переконливо просили якнайшвидше перерахувати кошти на їх банківську платіжну картку. Попередили щоб я не телефонувала онукові так як його телефон у слідчого», – розповідає сімдесятишестирічна кіровоградка Валентина Дмитрівна.

Почувши, що її улюблений онук, порядний і чуйний 25-ти річний хлопець , потрапив у халепу, жінка в шоковому стані, з надією що все то не правда, почала телефонувати йому, але той не відповідав. Це додало ще більшої тривоги і упевненості у тому, що треба негайно витягувати Андрія із “міліцейського полону”. Бабуся зібрала заховані по закутках заощадження на смерть і  попрямувала до найближчого відділення вказаного шахраями банку.
За декілька метрів від банку стареньку зупинив телефонний дзвінок. Телефонував онук, який не зміг раніше відповісти на бабусині дзвінки, бо був зайнятий на роботі.

«Коли я почула голос Андрійка зразу не могла збагнути, що це справді він. Але потім отямилась і не могла передати йому своєї радості від того, що у нього все добре. У мене рікою текли сльози від пережитого. Я довго не могла прийти в себе», – каже Валентина Дмитрівна.

Щоправда жінка так справу не полишила. Вона того ж дня звернулась до міліції, але врешті-решт змушена була написати відмову, не витримавши психологічної напруги.

Добре, що в цій історії все закінчилось добре – і з юнаком все гаразд, і бабусині заощадження не потрапили до рук шахраїв.
А от із іншою жителькою обласного центру, шістдесяти однорічною вчителькою однієї із шкіл міста Людмилою Олександрівною, ситуація дещо інша.

«Сталося це в кінці квітня. Я була на роботі, вела урок. Близько десятої задзвонив телефон, чоловічий голос назвавши мене по імені дуже швидко і не зовсім розбірливо представившись дізнавачем відділку міліції повідомив, що нібито мій чоловік, Сергій Васильович, внаслідок бійки наніс комусь тяжкі тілесні ушкодження. Знаючи нестриманий характер свого чоловіка, я швидко повірила в сказане. Для того, щоб не порушувати карну справу, мені було запропоновано перерахувати на відповідний рахунок п’ять тисяч гривень. У мене стільки не було, тож після моїх вмовлянь шахрай погодився на три тисячі», – зі сльозами жаліється жінка.

Людмила Олександрівна, відпросившись із роботи, побігла до банку, де знявши з рахунку три тисячі гривень зарплатні,  перерахувала їх на рахунок шахрая. Коли почала телефонувати зловмиснику, щоб повідомити про виконання домовленості та дізнатись де її чоловік, на іншому кінці слухавки оператор повідомив про недійсність номеру абонента. В розпачі телефонувала чоловікові, але він теж не відповідав. Розгублена жінка в пошуках чоловіка кинулась до міліції, де їй повідомили, що такого затриманого у них немає і ніхто зі співробітників до неї не телефонував. Тим часом чоловік жертви шахраїв спокійно вдома відпочивав після нічної зміни і не чув телефонних дзвінків дружини.

«Закінчилось все тим, що в міліції зареєстрували мою заяву і ось уже майже два місяці безрезультатно ведеться слідство», – розповідає пані Людмила.

Як показує практика правоохоронних органів такі справи розслідувати дуже складно, не завжди вдається знайти злодіїв, хоча певні напрацювання і результати є.

Натомість для того щоб не потрапити на гачок аферистів правоохоронці радять громадянам самим бути максимально пильними і у разі підозрілого дзвінка обов’язково зробити наступні речі:

1. Уточнити прізвище, ім’я, по батькові того, хто телефонує, його посаду, звання та місце роботи;
2. Попросити передати слухавку затриманому;
3. Не гаючи часу, спробуйте зв’язатись з рідними, аби з’ясувати, що насправді відбувається і де зараз вони перебувають.

У жодному разі не перераховуйте грошей на вказані аферистами рахунки.
Терміново телефонуйте в міліцію та повідомте про подію.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар