Україно, ти належиш мені: Твоя та наша незалежність

ілюстрація: uamodna.com

Сьогодні їй 26. Вона сильна, мужня, молода і безмежно гарна. Її люблять, підтримують, але водночас руйнують. Але хіба Вона вина, що з першого дня народження і до сьогодні її зневажають, грабують, дурять та нищать? Влада у нас погана? А ми – звичайні люди – чим краще, якщо займаємося байдужістю та вандалізмом, спілкуємось іноземною мовою, бо “так проще”, тікаємо закордон у пошуках кращого та не цінуємо те, що маємо.

До вчорашнього дня я вважала, що День Незалежності святкувати не варто, адже четвертий рік йде війна на Сході, змін на краще дуже мало, а “совок” і досі присутній у житті певних регіонів. Але попри усе вищесказане лайно, Вона і досі з нами – квітуча та співуча. Наша незалежність має бути у думках, діях, душі та серці. У Неї є сильна сторона – ми – Її жителі. Тож, хто б що не казав, а усе починається з маленьких кроків, які щодня стають більш рішучими.

Одна моя знайома каже: “Діючи локально, змінюємо глобально”. Ці слова рухають мною, коли виникає бажання змінити щось у рідному місті. І, знаєте, це діє. Варто лише спробувати. Змінюючи простір навколо, ми стаємо ближчими до головної мети. Помічайте красу довкола та не бійтеся створювати нове. Прекрасне існує так само як і Вона – Україна.

Моя Україна – щира і прекрасна, квітуча і співуча, кольорова і пахуча. Ми – її діти. Тільки від нас залежить майбутнє. З 26-м днем народження, Україно!

Поширити:

Залишити коментар:

коментар