З 1 вересня українські школярі вчаться за новою програмою. У минулому має залишилися техніка читання, оцінювання, червона ручка та зубріння таблиці множення.
Міністерство пообіцяло, що більше не треба буде на фізкультурі здавати нормативи і виконувати команди “рівняйсь-струнко, завчати напам’ять таблиці додавання і віднімання, що у 1 класі діти можуть писати олівцями (щоб мати можливість легко стерти помилки), що більше не буде домашніх завдань на вихідні, свята та канікули. Одним словом, здається, що на дітей у початковій школі чекає не тяжка розумова праця, а затишний ігровий рай. Чи справді це так і як до цього ставляться педагоги та батьки дітей з Кропивницького – дізнавалася Перша електронна газета.
Інна Володимирівна Івахно, вчитель початкових класів НВК «Кіровоградський колегіум-спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад-центр естетичного виховання»:
«Усі зміни направлені на дитиноцентризм. Це означає, що дитина є об’єктом і суб’єктом освіти. І головне завдання вчителя – сформувати у дитини основні навички та вміння вчитися. Зробити так, щоб дитина могла самостійно вчитися.
Зміни передбачають застосування на практиці таких форм, як робота в групах, створення спільних проектів та інше. Це направлене на розвантаження дитини та формування усіх її компетенцій, уміння думати, розвивати кругозір та досвід спілкування.
Я позитивно ставлюся до того, що про оцінки будуть знати лише учень, вчитель та батьки. Щодо питання ставити чи не ставити оцінки взагалі, то, наприклад, у нашій школі це питання вирішувала педагогічна рада. Рада прийняли рішення ставити оцінки з початком нового навчального року.
З приводу таблички множення, вважаю, що дитина повинна не тільки розуміти табличку множення, але й вивчити її напам’ять. Це їй потрібно для розвитку подальших навичок. Як дитина зможе помножити чи поділити у стовпчик багатозначні числа, коли вона не знатиме табличку множення напам’ять?
З приводу використання зеленої чи червоної пасти у школі. У першому класі серед батьків провели анкетування і вони вирішували, якого кольору пасту використовувати на уроці. Колір пасти – умовна ознака підходу до позначок вчителя у зошиті учня. Червона – відзначення погано чи неправильно написаного, такого, що потребує виправляння і показує, що так робити не можна. Зелена – підкреслює гарно, найкраще написане, показує учню, що писати належить саме так.
Техніка читання. Я позитивно ставлюся до того, що відмінили перевірку техніки читання у початковій школі. Кожна дитина має свій темперамент, характер. Одна дитина може прочитати більше ста слів за хвилину, але нічого не зрозуміти. А інша дитина прочитає повільніше, але все зрозуміє і перекаже текст. А як вчитель оцінюватиме дитину? Вчитель враховуватиме правильність, розуміння тексту і виразність прочитаного. В оновленні програмі акцентується увага на формуванні в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а як засобу естетичного задоволення».
Тетяна Вікторівна Ратушняк, вчитель початкових класів Навчально-виховного об’єднання № 25 “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання “Ліра” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області”:
«Хочу сказати, що ми суттєвих змін не відчули. Наприклад, візьмемо техніку читання. Техніка читання залишається, але вона не оцінюється. У мене зараз четвертий клас, для них норма читання на кінець першого семестру − 80-85 слів за хвилину, в кінці року − це 90-95 слів. Так, Міністерство зняло психологічний бар’єр для учнів, але норми читання, ще раз хочу підкреслити, залишаються. Чому це важливо, чому я на цьому акцентую увагу? Тому що в молодших класах діти працюють з невеликими текстами, але коли переходять у середню та старшу школи, там їх очікує більша кількість предметів і вони повинні опрацьовувати великі тексти. Тому навичка швидкого та якісного читання їм знадобиться обов’язково. Саме у молодших класах треба прищепити любов до читання. Найперша порада – приклад батьків. Якщо батьки не читають, то і дитина навряд чи візьме книгу до рук. Важливо підбирати книжки за віком дітей, запропонувати книжку, від якої вони не зможуть відірватися.
З приводу таблички множення. Рекомендація Міністерства освіти – дитина не повинна вчити табличку множення напам’ять. Табличка може лежати на парті, нею можна користуватися під час уроку. На мою думку, дитина повинна зрозуміти алгоритм, схему множення. З часом, коли постійно нею користуватиметься, вона зможе її запам’ятати. Знати табличку напам’ять важливо, адже у четвертому класі діти здаватимуть ДПА (державну підсумкову атестацію), під час якої нею користуватися не дозволено. Тобто, її потрібно все ж таки вивчити, щоб успішно виконувати завдання на уроках та ДПА».
Світлана Листюк, мама 1-класниці:
«Як мама першокласниці і педагог за освітою, я цілком позитивно сприймаю зміни, які нині відбуваються в початковій школі. Найбільше тішить те, що вчителі самостійно визначатимуть кількість годин на вивчення кожної теми. Адже педагог, який безпосередньо працює з учнями, краще знає, скільки часу їм треба виділити на те, щоб запам’ятати ту чи іншу інформацію. Також радує скасування оцінок. Моя дочка, наприклад, найбільше боїться, що в школі її будуть оцінювати, особливо незадовільно. Ну і найбільш прогресивний крок – це відхід від зубріння і розвиток індивідуальності кожної дитини (за прикладом японської освітньої системи). Сподіваюсь, що завдяки цьому наші діти не користуватимуться радянською схемою «ЗЗЗ» (Зазубрив, Здав, Забув), а матимуть реальні практичні навички, які з користю використовуватимуть в житті».
Приживеться чи ні у нас нова реформа в освіті – покаже час. Звичайно, багатьом як батькам, так і вчителям, буде трохи ніяково споглядати, що їхні діти вчитимуться інакше, ніж всі попередні покоління – без домашніх завдань на вихідні чи ж зубріння таблички множення влітку. Але ж треба не забувати: школа – це лише інструмент, а Людиною людина стає сама.