Воїн з Первозванівки отримав нагороду за виконання завдань на Херсонщині

За успішне виконання бойових завдань на лівому березі Херсонської області в Кринках старший сержант Віталій отримав державну нагороду – відзнаку Президента України “За оборону України”. Чоловік на псевдо «Євгенович» родом із села Первозванівка Кіровоградської області.

Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на 121 бригаду ТрО.

24 лютого, коли розпочалася війна, Віталій прокинувся о 4 ранку, як завжди, щоб іти на роботу. Перші думки були про сина, який знаходився у Харкові. Дізнавшись, що з ним все добре, він добровільно приєднався до 177-го батальйону 121-ї окремої бригади територіальної оборони. Його першочерговим завданням була оборона міста та захист рідних.

452411660-493420896597375-2392107505233473135-n

Віталій разом з іншими військовослужбовцями стримував ворога в Миколаївській області, а згодом його підрозділ відрядили боротися з окупантом на Херсонщину.

«Під час одного з чергувань нам довели інформацію, що формується група добровольців для виконання бойових завдань у Кринках. Я пішов, не вагаючись. У нас була гарна команда, ми втрьох потоваришували й завдяки побратимству та командній роботі залишилися живі. Всі стояли один за одного, допомагали та підтримували у тяжкі моменти», – пригадує чоловік.

Про бойову роботу на лівому березі «Євгенович» не говорить, стримано посміхається та запевняє, що після перемоги все обов’язково розкаже.

452281002-493420859930712-7847337223700273435-n

У Кринках Віталій отримав поранення. Після тривалого лікування та реабілітації захисник повернувся до своїх побратимів у батальйон, разом вони продовжують нищити окупантів та наближати перемогу України. Говорить, що на шляху відновлення зустрічалися гарні та порядні люди, які допомагали йому стати в стрій.

Найбільше, чого зараз не вистачає чоловіку, це мирного життя та спілкування з рідними.

На питання, з чого черпав сили у важкі дні, говорить, що думки про сина та маму не давали зламатися. 25-річний син Владислав є для нього найбільшою гордістю, радістю та сенсом життя. Сина вже 15 років чоловік виховує разом зі своєю мамою Тетяною Іванівною.

“Перемога буде, але трішки пізніше. Нам потрібно ще попрацювати”, – говорить Віталій, продовжуючи боротися за свободу своєї країни.

452219145-493420883264043-7441084296194601317-n

Читайте також:

Поширити:

Залишити коментар:

коментар