У Креативному просторі Kowo відбулася зустріч з системним адміністратором 28-ї наукової експедиції в Антарктиду – Сергієм Салло, який пртягом року працював на станції Вернадського. Він поділився своїм досвідом та історіями з цієї подорожі.
Про це повідомляє Перша електронна газета.
Сергій Салло – айтішник та системний адміністратор 28-ї наукової експедиції на українській антарктичній станції «Академік Вернадський».
Він нещодавно повернувся додому і вирішив поділитися досвідом. Розповідав про антарктичні бази та будівництво бару “Фарадей”; базу-музей о. Вінтер; базу о. Галіндез; системи життєзабезпечення станції; IT-інфраструктури на станції, а також про будні полярників – що їдять і як відпочивають, як з’явився інтернет на полюсі, як відпочивають і бережуть екологію.
Про експедицію в Антарктиду Сергій дізнався з соцмереж і вирішив спробувати власні сили:
«Один із системних адміністраторів, який вже був Антарктиді написав чудовий лонгрід про свій досвід, як він там був, які були проблеми та як він їх вирішував, і мене зацікавила ця ідея».
Читайте також: Антарктичний десант. Одразу двоє кропивничан працюватимуть на Південному полюсі
В експедицію потрапив лише з п’ятого разу.
“Спочатку треба визначитися з направленістю. До кандидатів є певні вимоги і критерії відбору. Сам відбір відбувається у кілька етапів: відповідність потребам експедиції, перевірка документів, потім співбесіда з психологом та айтішниками, які вже працювали на цій станції. Після цього настає третій етап – збори. Вони тривають протягом тижня. Всі збираються в Києві, проходять спеціальне навчання і слухають лекції про життя і побут на станції”, – розповідає чоловік.
Всього Національний антарктичний науковий центр відправив в експедицію 14 осіб – дев’ять вчених (геофізики, метероологи та біологи) та п’ять членів команди не наукового спрямування (системний адміністратор, кухар, електрик, лікар та системний механік). Очолював команду геофізик Богдан Гаврилюк.
Добиралися довго та різними шляхами без перерв.
«З України в Варшаву, потім в Дубай, а далі в Південну Америку. Потім нас посадили на криголам, і через тиждень ми були в Антарктиді.
Ми не зупинялися дорогою, все було нон-стоп. Я навіть не встиг купити подарунки для команди, ми ж на рік їдемо, а у всіх дні народження будуть», – бідкається Сергій.
Читайте також: Кропивницькі полярники вирушили в Антарктиду
Про життя в команді чоловік розповів, що все ж таки важко перебувати в обмеженому просторі з незнайомими людьми протягом року. Хоч і у них був зв’язок онлайн з психологом, але всі складнощі, що виникали, намагалися вирішувати самостійно.
«Звісно були конфліктні ситуації і це нормально, 14 чоловіків у замкненому приміщенні на довгий час! Проте ми розуміли, що потрібно тримати себе в руках.
Також перед експедицією ми проходили два рази психолога для того, щоб переконатися на 100 відсотків, що людина психологічно готова до життя в таких складних умовах», – зізнається полярник.
З деякими членами експедиції Сергій продовжує підтримувати зв’язок.
«Днями написав кухарю, щоб він мені скинув рецепт місо супу, бо я хотів би зварити», – сміється.
Щодо власної ролі в команді, то Сергій зізнається – перша його думка була, що системний адміністратор в Антарктиді чистить сніг навколо антени.
«Я відповідав за зв’язок, налагодити який було справжнім квестом. Бо якщо комусь негайно потрібен інтернет, ти кажеш: «Ось лопата – йди чистити антену.
Але головна задача системного адміністратора в тому, щоб у науковців була можливість проводити онлайн екскурсії, івенти, семінари і популяризувати науку».
Читайте також: Українські полярники показали літо в Антарктиді (ФОТО)
Сергій та інші члени експедиції час від часу також проводили екскурсії для пасажирів яхт, які проходили повз станцію.
«Зазвичай це від 5 до 15 людей. Групки малі і зручні для роботи. Водили людей по станції і місцевості, все показували, розповідали принцип роботи, наукові завдання станції, розказували про ролі окремих членів експедиції та історію станції загалом. Екскурсії проводили різними мовами, в основному англійською.
Такі івенти не впливали на нашу роботу, але допомагали нам трохи розвіятися, хоч на короткий час змінити коло спілкування. Коли ти рік спілкуєшся тільки з одними і тими ж людьми, хочеться якогось різноманіття, почути нові думки», – каже Сергій.
За словами полярника, туристів в Антарктиду прибуває дуже багато. Станція знаходиться на острові Галіндез, а поруч проходить чимало туристичних маршрутів, курсують лайнери.
Сергій теж радіє, що побував в Антарктиді:
«З’явилися нові враження, емоції та новий досвід. 15 тисяч кілометрів з України в Антарктиду і назад – це реально цікавий досвід. Я не помітив, що я якось змінився після цього, але враження отримав безперечно яскраві.
Про витрачений час я ніколи не жалкую, це знову ж таки досвід, це життя. Я б хотів ще раз поїхати в Антарктиду, тому знову подам заявку, а там вже як буде».
Свою розповідь полярник супроводжував фотографіями та відео, відзнятими в Антарктиді, а наприкінці зустрічі ще й влаштував благодійний аукціон з лотами, які привіз з Антарктиди: прапором міста Кропивницького, монетою та шевроном. За них вдалося вторгувати зібрали 24 тисячі гривень, які підуть на підтримку Збройних сил України.
Катерина Антонюк для Першої електронної газети