Смаколики від «Пиріжечного батальйону» – це смачне нагадування воїнам про те, що вдома їх чекають, про них дбають і люблять.
Приміщення Смолінської бібліотеки, куди приїхали журналісти від Першої електронної газети, знайти було зовсім не складно – запах домашньої випічки, що розносився районом, міг привести на місце і без точної адреси. Воно й дивно, адже тут готують свої смаколики дівчата з «Пиріжечного батальйону», слава про котрий вже перетнула межі області. Кореспондентам пощастило не лише розпитати про роботу смачного «бату», а й продегустувати кулінарні шедеври, якими волонтери пригощають наших захисників.
Розповіла нам історію створення, про труднощі, з якими стикаються під час роботи, про неймовірних людей, що трудяться, незважаючи на стан здоров’я чи настрій, ідейна натхненниця «Пиріжечного батальйону», а за сумісництвом завідувачка бібліотеки селища Смоліного Людмила Прудка.
«Нічого дивного в тому, що ми розмістилися саме в нашій бібліотеці, немає. Тут майже з 2014 року був такий собі волонтерський гуманітарний осередок, а з початком повномасштабної війни робота закипіла повним ходом. Волонтерська група, яку назвали «Пиріжечний батальйон», почала свою роботу 26 лютого 2022 року і працює по сьогодні, не зупиняючись, бо розуміємо, що наша робота потрібна хлопцям. І це найменше, що ми можемо зробити, бо завдяки їм ми тут живемо й чекаємо їх вдома із Перемогою. Та й совість вже не дозволить зупинитися, нам повірили люди, допомагають при найменшій потребі», – розповіла пані Людмила.
І дійсно, робота не зупиняється навіть під час нашої розмови – хтось вправно ліпить пиріжки, хтось їх тут же смажить, хтось місить тісто на наступну порцію. В іншій кімнаті вже вкладаються рівненькими рядочками рогалики, готується солодка начинка – ні на хвилину не відволікаються волонтерки, адже сьогодні дуже багато роботи, і в придорожнє кафе «Вірменія», що годує військових, треба партію пиріжків відправити, і з маскувальними сітками теж смаколиків треба передати…
Читайте також: Вірменське кафе для українських військових: на Кіровоградщині безплатно годують воїнів
«Наша продукція дуже потрібна солдатам. Готуємо ми в основному пиріжки, смажимо, печемо. Більше полюбляють смажені, тому таких робимо найбільше. Є різні рецептури, досвід підказав, як зробити найкраще і найсмачніше. Ще печемо рогалики та сочники з пісочного тіста. Спочатку випікали на трасу, а потім хлопців, котрі приїжджають у відпустку, пригощали, передавали із собою для побратимів. Так пішов поголос, що ми печемо для військових.
Почали надходити замовлення. Нікому не відмовляємо. Дівчата, котрі плетуть маскувальні сітки, теж попросили, кажуть, ось відправляємо сітки, хотілося б надіслати хлопцям гостинців. Тепер ми разом співпрацюємо. В кожне відправлення по три ящики смаколиків вкладаємо. Ще додаємо сало із часником. Дуже смачно. Своя рецептура. Хлопці кажуть, що навіть не встигають зробити фотозвіт, бо сало відразу з’їдається. Знаєте, як приємно то чути…» – ділиться емоціями пані Людмила.
А ще, додають дівчата, щоб підтримати моральний дух наших військових, придумали вкладати листи, різні обереги. Хлопці кажуть, що дуже їм приємно це, відчувають, що про них дбають, хвилюються.
Під час роботи жінки зазвичай розповідають про різні новини з фронту, бо майже в кожної хтось воює, обговорюють плани на день, діляться особистими проблемами, адже давно вже стали однією дружною родиною. Крім того, залучають і своїх чоловіків до роботи – то привезти чи відвезти щось треба, то м’ясо порубати, то розвантажити борошно, чоловічі руки зайвими не бувають.
«По 500-600 пиріжків на день готуємо, і це тільки смажених, плюс рогалики, сочники. Для смажених пиріжків начинки робимо в основному з капусти, також картопля із засмажкою, із печінкою, навесні робили із яйцями і зеленню, сир із кропом, з грибами. Колись передали нам мішок сушених грибів, ми їх запарили, на м’ясорубку, посмажили, така начинка смачна вийшла.
А нещодавно нову начинку придумали: відварюємо рис, робимо засмажку і додаємо печінку. Смакота. То волонтери привезли сосиски, ми їх терли, пересмажували, теж дуже смачно. Фантазуємо і експериментуємо постійно. Солодку начинку робимо з повидла, вишні, сливи, сезонні фрукти», – розповідає тонкощі кухні «Пиріжечного батальйон» пані Людмила.
Якщо ви подумали, що смолінські кулінарки – професійні кухарі чи люди з великими статками, то ви глибоко помиляєтеся. «Батальйон» складається з восьми звичайних жінок, які живуть на невелику пенсію, проте мають велике бажання підтримати наших хлопців, подарувати їм частинку домашнього тепла та затишку.
Ніна Чорна, Олена Шалагінова, Людмила Прудка, Людмила Беззубова, Ольга Доник, Ніна Катрага, Олена Нетреба, Олена Немцова трудяться майже щодня, роблячи свій посильний вклад у загальну скарбничку нашої Перемоги.
«Ми, коли розпочинали роботу, в нас же нічого не було, ні духовок, ні газу. Завдяки небайдужим людям все придбали. Хто 1000, хто 2000 дав, а хто і 100 гривень заніс. Сергій Баранік, місцевий депутат, підключив молодь, зібрали гроші, купили гарну духовку. Без людської допомоги ми б нічого не зробили. Звичайні люди, пенсіонери приносять по 100, 200 гривень.
Сьогодні, наприклад, місцевий чоловік приніс мішок картоплі, три літри олії, часник, цибулю. По сусідству живуть переселенці, щомісяця дають по 500 гривень. Фермери підключилися, дуже нам допомагають – м’ясо, борошно, олія, зерно – все везуть, ні в чому не відмовляють.
Якщо можна, напишіть їхні прізвища, ми дуже їм вдячні, хочемо, щоб про їхні добрі справи дізналися люди. Це Олексій та Василь Шелюженки, Володимир Ковальов, Василь Шваюк, Сергій Синьогуб, Олександр Бабенко, Сергій Шраменко, Олександр Беца та інші», – з вдячністю говорить пані Людмила.
Дівчата розповідають, що останні кілька тижні просто неймовірне навантаження. Всім треба. Їхня «могутня вісімка» просто падає з ніг в кінці дня. Навіть духовки не витримують. По 18-20 ящиків напікають за день, а в кожному ящику по 40 пиріжків або 90 рогаликів. Мішка борошна інколи не вистачає на день. Дівчата не рахували, але і так зрозуміло, що за весь час вони переробили тонни борошна. Буває, що й вночі викликають, бо терміново треба спекти замовлення. Встають і йдуть. А якщо треба, і в дві зміни працюють. По-всякому буває. Дівчата по виклику, жартують волонтерки. Крім того, почали готувати і другі страви – картопля з м’ясом, голубці, плов, котлети, пельмені. Цією смакотою безкоштовно пригощають наших солдатиків, які повертаються з ротації, у придорожньому кафе.
Життя для цих жінок, як і для всієї України, розділилося на до і після. «Пиріжечний батальйон» – учасник величезного волонтерського руху в Україні, де всі невтомно працюють на Перемогу. І це вселяє неймовірний оптимізм і віру в те, що ми нація непереможних.
“Пиріжечний Батальйон”, який працює на спільну Перемогу з перших днів війни, має потребу в електродуховці. Орієнтовна вартість 9 тис. грн.
Підтримати волонтерів можна на картку 4149 6293 4212 8147 Баранник Сергій
Олена ЦЮЦЮРА, фото Віти БАНТАШ