Важливо

Чи стане на ноги донька священника з Кіровоградщини, яку рік тому збив п’яний майор

© hromadske

Майже рік Олександра Гуй (донька священника з села Пушкове Голованівського району) щоранку прокидається у лікарняних стінах. Вона в Німеччині, далеко від батьків і друзів. Останні 11 місяців кожен її новий день схожий на попередній — процедура за процедурою. Єдині, з ким дівчина може поспілкуватися наживо, — медики з клініки, де вона проходить лікування.

Саша — одна з трьох курсанток, на яких наїхав майор Збройних сил України Володимир Холодний. Аварія сталася 25 серпня 2020-го на території військової частини на вулиці Зоологічній у Києві. Дівчата успішно склали іспити до Військово-медичної академії й того дня мали отримати форму. Стояли в черзі біля корпусу, коли майор наїхав на них автомобілем. За кермо чоловік сів нетверезим.

Відтоді минув рік. Холодного випустили під заставу у 168 тисяч гривень до рішення суду, а дівчата поволі повертаються до реальності. Як життя курсанток розділилося на до і після аварії — у матеріалі hromadske, інформує Перша електронна газета.

саша

Саша Гуй зазнала найбільше травм під час аварії. Вона втратила одну ногу, за іншу лікарі боролися тривалий час. Протягом першого місяця після аварії дівчина перебувала у військовому госпіталі, а на початку жовтня її відправили на лікування в Німеччину.

«Моє життя минає у лікарні. Нічого хорошого тут немає проти того, що вирує поза її межами. Скільки ще часу пробуду тут — невідомо. Можливо, до зими», — каже Саша.

Її день починається о 7 ранку, коли лікарі роблять обхід, далі — різні процедури, масажі та перев’язка. Після 16:00 дозволяють гуляти територією лікарні. Відвідувачів у госпіталь не пускають, хіба що на територію. Проте через коронавірус батьки Саші не могли приїхати, з ними вона спілкувалася тільки через соцмережі.

Коли дівчина згадує про батьків, починає плакати. Уявляє їхню зустріч після довгої розлуки. Мріє на той час пересуватися вже без візка:

«Хочеться приїхати й бути на двох [ногах], пройтися без зайвої допомоги, щоб батьки також були щасливі…»

Й одразу уриває себе — боїться нафантазувати зайвого.

Раніше не могла подумати, що поїде так надовго й лікування затягнеться. Але каже, що тепер мусить іти до кінця. Навчання у Саші досі не розпочалося. В академії чекають, коли вона повернеться в Україну, щоб почати дистанційку. За цей рік дівчина помітила багато внутрішніх змін — стала більш сентиментальною та чутливою:

«Раніше розплакатися через дрібницю було нереально, а тепер варто лише комусь не так глянути — сльози навертаються на очі. Я сама в іншій країні, у чотирьох стінах. В ізоляції — від своїх людей, від своєї країни».

Про пережиту аварію Саша намагається не думати, бо вже неможливо змінити те, що сталося. Тільки хоче, аби майор відповів за свої дії.

«Коли я почула, що його випускають під заставу, обурилася: він заплатив 168 тисяч гривень за те, щоб вийти на свободу, а я майже рік залишаюся в неволі, — каже Саша. — Щось не так у цьому житті: чому я, жертва, маю бути в неволі, а він — вийшов?».

саша 2

Наприкінці розмови Саша дякує за спілкування. Виглядає втомленою, але тримається. Резонанс потроху вщухає, судові засідання затягуються — і все це що далі, то більше виснажує дівчат. Як не витісняй думки про аварію, а вона відгукується: у спогадах, у діях, у неможливості повноцінно зайнятися улюбленими справами й без остраху перейти дорогу. Покарання майора не компенсує втраченого здоров’я та часу, потрібного для відновлення. Але принаймні поверне віру у справедливість.

З журналістами Володимир Холодний традиційно не спілкується, зв’язок можна тримати лише з його адвокатом Олександром Навродським. Той розповів, що майор перебуває вдома з сім’єю. На роботу Холодний не ходить, але, за словами адвоката, з військової частини його не звільняли — до рішення суду.

«Знайомі зібрали гроші, його випустили під заставу. Він вийшов, не працює. Водійське посвідчення в нього забрали, воно лежить у слідчого», — каже адвокат.

Проти Холодного порушили справу за ч. 2 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху) Кримінального кодексу. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі із забороною керувати транспортним засобом до трьох років. Найменший термін за цією статтею, як каже адвокат, передбачає позбавлення волі на чотири роки.

© kyiv.24tv.ua

Зараз тривають слухання свідків: їх приблизно 40, половину вже допитали. Свою відсутність на засіданнях адвокат пояснює так: інколи йому призначають кілька судових розглядів на один день, тому доводиться їхати на інші. Справу проти майора можуть розглядати ще пів року, прогнозує адвокат.

«Позиція дівчат — призначення максимального терміну для майора. Я, як і будь-який адвокат, за найменший. Майор визнає провину, але ж у нього діти, дружина хворіє на рак. Усе вирішить суд», — каже Олександр Навродський.

Нагадаємо, Олександра Гуй втратила ногу, але відмовилася від компенсації від Холодного зі співчуття до його родини.

Читайте також3-річна дитина травмувалась у ДТП на Кіровоградщині. Поліція шукає свідків

Поширити:

Залишити коментар:

коментар