Цей травень відзначився не лише дивними погодними гойдалками, які влаштувала нам примхлива природа, а й різноманітними подіями всеукраїнського масштабу. Доки наші ветерани підкорювали столичні спортивні арени, а вся країна з замиранням серця чекала на результати пісенного Євробачення, далеко від телекамер, куліс і спортзалів розгорнулася зовсім інша боротьба – за звання «Особливої мами»
Всеукраїнський конкурс «Міс особлива мама України» започаткувала Оксана Трапані-Гаденко. Жінка давно живе в Італії, куди поїхала на заробітки і змогла влаштувати власне життя. Тепер вона й іншим допомагає знайти своє місце під сонцем. І почала Оксана з непересічних матусь, які всі сили, життя і здоров’я віддають вихованню особливих діток – таких, що потребують додаткової підтримки і піклування.
Більше десяти років пані Оксана розвивала благодійну діяльність на підтримку мам, які опинилися у скрутному становищі. А потім зрозуміла, що найважливіше для них – показати світові, що вони не самотні і не слабкі, адже кожен день проживають, не нарікаючи на долю, витримують нелегкі фізичні випробування і душевні переживання, але не здаються і безмежно люблять своїх діток, незважаючи ні на що.
Аби продемонструвати, наскільки сильною і прекрасною може бути жінка, возвеличити особливих матусь, підкреслити їх значимість у сім’ї і суспільстві, підтримати їх і дати поштовх до нових звершень, українська емігрантка заснувала всеукраїнський онлайн конкурс «Міс особлива мама України».
Цього року заявки на участь подали 56 жінок з різних куточків країни, зокрема чотири представниці Кіровоградщини – Оксана Кулевцова й Алла Клюкова-Панчу з міста Кропивницького, Марія Вовкодав з Компаніївщини та Надія Володько зі Знам’янського району.
Під номером 6 – надзвичайно вольова кропивничанка Алла Панчу. Це незвичайної сили і мудрості багатодітна матуся. Вона відкрила своє серце й обійми особливому хлопчику, який не мав сім’ї.
«У нас майже 10 років не було діток і ми вирішили всиновити. А коли готували документи, дізнались, що я вагітна! Але своє довгоочікуване дитятко ми втратили під час пологів… Ми не допустили рук. Ми знову збирали документи… Так з’явилась у нас перша донечка Вікторія. Згодом – семимісячний горобчик Сашунька. Коли ми його побачили, у нас перехопило подих і ми зрозуміли, що він наш! Знаючи всю його генетику, спадковість, ми не злякались. Як і кожна мама, я мріяла, що ми «проскочимо». Не «проскочили». Спадковість дала своє. Маємо затримку психомовного розвитку, епілепсію. Але це золота дитина!» – розповідає мама Алла, яка все-таки зуміла народити і тепер опікується великою і дружньою родиною, де всі рівні, хоч і різні.
9-ою у списку конкурсанток стала жителька села Богданівка Знам’янського району Надія Володько, яка виховує десятирічного сина Назара.
«У Назарчика інвалідність з підгрупою А. Це найтяжча. В нього дуже багато діагнозів, основний – ДЦП. Не ходить, не сидить, не повзає, тільки лежить. Дуже погано бачить і розмовляє, як немовля. Але він мене надихає. Він такий сильний. Як би не було тяжко, він завжди посміхається. Він у людях розбирається: якщо людина хороша, він їй посміхається, – розповідає Надія й очі її сяють гордістю за свого синочка. Та є і зворотній бік такого материнства. – Всі ці роки мене сприймають, як придаток до дитини. Просто «мама Назара». А мені хотілося нагадати, що я не тільки мама особливої дитини, я – особистість, жінка! І для мене цей конкурс – особисте випробування».
20-й номер отримала ще одна кропивничанка – Оксана Кулевцова, мама двох синочків – дворічного Платона і десятирічного Дані. Оксана має «подвійний наряд», адже у хлопчиків різний раціон, різні потреби, різне життя, хоч і під одним дахом. Їм навіть гуляти всім разом утрьох не завжди вдається. Живе маленька родина на четвертому поверсі у будинку без ліфта. А в Дані тяжка форма ДЦП і симптоматична епілепсія. Він не ходить. Тож мамі доводиться нести його на вулицю… на руках, а потім так само сходами підіймати нагору.
«На жаль, він не сидить, не говорить, не ходить. Але я маю надію, що колись він хоч трішечки забалакає» – мріє мама Оксана і дуже хочеться, щоб така чудова мрія якнайшвидше стала реальністю.
Номер 46 на конкурсі має Марія Вовкодав з Компаніївщини, яка виховує особливу донечку Аню. Дівчинці 12 років. Через порушення опорно-рухового апарату, їй дуже важко стояти чи сидіти. Анюта потребує постійних занять з медиками і логопедами, особливої реабілітації і не завжди приємних і безболісних фізичних вправ.
Та мама Марія вірить в диво і невпинно трудиться, щоб її донечка отримала шанс на активне життя і почала ходити своїми тендітними ніжками.
Кожна з матусь, без сумніву, варта перемоги, адже у житті вони вже переможниці!
Щодо конкурсу, то тут їм пропонують пройти шість турів і виконати ряд різноманітних завдань: перетворитися у принцес і світських панянок, згадати своє коріння і постати в народних образах, приготувати традиційну родинну страву, розповісти про традиції своєї малої батьківщини, продекламувати поезію Лесі Українки (до 150-ліття поетеси) і запалити на танцполі у якомусь з культових танців минулого століття.
Завдання не з легких, та для цих матусь немає нічого неможливого!
Нагадаємо, як дітки з інвалідністю зробили особливим життя бабусі з Кропивницького.
Читайте також: Прийомна мама десяти дітей поділилася секретами щасливої сім’ї