Важливо

Невпізнаваний нардеп: ТОП зашкварів “слуги народу” Ігоря Мурдія

Представник партії “Слуга народу” Ігор Мурдій виявився найневпізнаванішим народним депутатом на 100-му окрузі, звідки він потрапив у Верховну Раду України. Згідно дослідження Асоціації політичних наук, аж 40% виборців його взагалі не знають, а ще 39,8% мешканців округу взагалі ставляться до нього негативно. Але це не дивно, адже за доволі нетривалий час своєї політичної кар’єри він вже засвітився у низці кримінальних справ та безлічі “зашкварних” голосувань у парламенті.

Ще під час виборчої гонки Ігор Мурдій встиг вляпатися у низку гучних скандалів. Зокрема, у Помічній за 4 доби до закінчення договору оренди білбордів, поверх чотирьох рекламних плакатів кандидата у нардепи Євгенія Лучкова люди Ігоря Мурдія поклеїли плакати свого кандидата.

За оцінкою юристів, такі дії підлягають під тяжкий злочин і згідно статті 157 КК України караються від трьох до семи років позбавлення волі. Тоді поліцейські зафіксували скоєнння кримінального правопорушення і відомості про нього внесли в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань.

Також його підозрюють в організації ряду схем розкрадання бюджетних коштів, зокрема з завищенням вартості робіт при проведенні тендерів із метою одержання “відкатів”.

Згідно з матеріалами слідства, Мурдій вирішив не працювати через інших, а залучити до корупційної схеми власну фірму. Так з’явився головний фігурант кримінальних справ – приватне підприємство “ТЕК ЦЕНТР”. Очолив його сам Ігор Мурдій, а до списку засновників ввійшли колишній і чинний начальники Кіровоградської дорожньо-експлуатаційної дільниці (ДЕД) обласного автодору. Саме через це державне підприємство їм вдалося “відмити” 5 мільйонів гривень з місцевих бюджетів.

Проте, на свою передвиборчу кампанію Ігор Мурдій начебто витратив лише 60 тисяч гривень власних коштів. Але за інформацією журналістів, його кампанія обійшлася в 454 тисячі гривень, при цьому більшість надходжень було від столичних спонсорів, медіа та фірм, які засвітилися в кількох кримінальних справах.

Отож, із урахуванням офіційно витрачених коштів один голос “за” Ігорю Мурдію вдалося купити за 15 гривень 31 копійку.

Вже будучи у Верховній Раді, нардеп встиг увійти в міжфракційне депутатське об’єднання “Кіровоградщина”, яке начебто для лобіювання інтересів області очолив ще один “слуга народу” Олександр Дануца, а потім оперативно вийшов із нього.

266c690e7c836863e517ea70f5a85427.jpg
© gre4ka.info

Пояснення Мурдія про причини виходу дуже розмите: чи то йому назва групи не сподобалась, чи то те, що керувати нею буде нардеп Дануца. Останній причини виходу однопартійця не коментує.

Ігор Мурдій у своєму коментарі журналісту “Народного слова” заявив таке: “Пан Дануца або забув, що Кіровоградщина вже підлягає перейменуванню (він був проти цього), або створив це об’єднання “під себе” і сам себе призначив його очільником”.

Утім, такі слова не завадили Мурдію вже в червні цього року бути присутнім на створенні обласного осередку партії “Слуга народу”, де керівником представили того ж Дануцу.

045d1a8678f6c3407f33e3f34f13cef4.jpg
© kirovograd24.com

Під час презентації Ігор Мурдій заявив, що кожен “депутат-мажоритарник” добре знає проблеми свого округу і тому несе відповідальність за свій регіон. Він пообіцяв сумлінно працювати в окрузі під час передвиборчої кампанії, тим самим забезпечуючи перемогу на виборах. Ці слова з його вуст звучать крайнє дивно, адже згідно дослідження на окрузі його не знають і не бачать, і “робота лише під час передвиборчої кампанії” навряд чи влаштує мешканців 100-го округу.

Утім, “бідний” нардеп Мурдій, який задекларував:

  • 262 000 гривень зарплати,
  • 145 000 гривень благодійної допомоги,
  • 510 000 гривень подарунку,
  • 650 000 гривень готівкою,
  • 97 000 доларів готівкою,
  • 48 000 євро готівкою,

в той же час не соромиться щомісяця брати з державного бюджету більше 20 000 гривень на компенсацію за житло.

Окрім того, як пише “УНН” із посиланням на “112 Україна“, парламентський комітет з питань транспорту та інфраструктури, до якого входить Ігор Мурдій, перетворюється в одного з ключових союзників Араіка Амірханяна, власника цілого ряду “троллінгових” компаній, які блокують дорожнє будівництво через вал необґрунтованих скарг в Антимонопольний комітет, зокрема і ремонт дороги на трасі Кропивницький-Миколаїв. Видання зазначає, що чинний нардеп виступає проти перегляду дискримінуючих правок, адже сам має відношення до дорожнього бізнесу. Ще одним доказом цього факту є те, що саме за лобіювання Мурдія Зеленський призначив його одногрупника Олександра Антоненка головою Новгородківської РДА. Мурдія і Антоненка пов’язує вже згадана фірма “ТЕК ЦЕНТР”, яка займається будівництвом доріг і була зареєстрована в Новгородці. За даними активістів, це дозволить проводити на тендери “потрібних людей”, через яких знову можна буде “відмивати” гроші на дорогах району.

А на засіданнях у Верховній Раді Ігор Мурдій не тільки відстоює свої інтереси, а ще й встигає глумитися над іншими посадовцями. Так, в об’єктив фотокореспондента Цензор.НЕТ потрапило листування “слуги народу” у месенджері щодо заступника генерального прокурора Віталія Каська.

Із телефону Мурдія видно наступні повідомлення:

“В зак. читаю нічого…. що ти говорив. Хоча можливо десь між строками читати потрібно”.

“Привіт! Щось Каськів заступник генпрокурора слабенький. Його там грузили сьогодні. Характером слабий, відпи***тися не міг!”


“По с. Гатному нічого не знайшли”.

Також у Верховній Раді Ігор Мурдій проголосував за такі “зашкварні” рішення:

    1. Не підтримав перезавантаження ДБР
      Парламент лише 250-ма голосами ухвалив проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань (№2116). Решта парламентарів продемонструвала, що не прагне перезавантаження цього органу, а також переведення слідчих з Генпрокуратури до ДБР для продовження розслідування злочинів під час Революції Гідності.
    2. Проголосував за фейкову недоторканність

      Парламент ухвалив 291-м голосом законопроєкт №2237: документ мав скасувати депутатську недоторканість, а натомість зберіг та навіть посилив її. Серед його “фішок”, наприклад, монополія генпрокурора на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів. Крім того, він містить вимогу обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді (вони можуть стосуватися, наприклад, арешту майна, тож це майно не можна буде арештувати без попередження парламентаря про суд).

      Одразу після ухвалення проти законопроєкту виступили НАБУ та САП, закликавши президента його ветувати.

    3. Створив можливість провалити судову реформу за допомогою зашквареного ОАСК

      Парламентарі провалили судову реформу, не підтримавши дві поправки №177 та №208 до законопроекту №2314 (Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку).

      Ці поправки мали передати оскарження щодо призначення нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) від Окружного адміністративного суду міста Києва до Верховного Суду. Нагадаємо, улітку 2019 року троє суддів ОАСК засвітилися на аудіозаписах, що стали причиною для оголошення їм підозр у низці злочинів. Зокрема, було виявлено, що під керівництвом установи Павла Вовка були створені штучні умови для перешкоджання роботі ВККС, яка оцінює суддів та визначає, чи можна чинити їм правосуддя.

    4. Підписався під незаконним звільненням директора НАБУ

      Більше 200 депутатів підписалися під проєктом постанови про звільнення голови Національного антикорупційного бюро. Його ініціатори мотивують таке рішення тим, що Артем Ситник “був визнаний судом корупціонером”, а це є підставою для його звільнення.  Таке твердження не відповідає дійсності та закону, оскільки очільника НАБУ визнали винним в адміністративному порушенні, що не є підставою для звільнення директора агентства.

    5. Залишив Авакова в Кабміні

      Народні депутати ухвалили новий склад уряду, проте залишили в ньому Арсена Авакова. Більшість з 277 голосів дала фракція “Слуги народу”.

    6. Підтримав політично вмотивовану постанову про недовіру Рябошапці

      Верховна Рада проголосувала “за” постанову щодо висловлення недовіри генпрокурору Руслану Рябошапці. Цю постанову просували депутати з орбіти Коломойського-Авакова, що свідчить про її політичну вмотивованість для зупинки реформи прокуратури та початку політичних переслідувань зі «зручним» для олігарха та силовика генпрокурором.

    7. Один зі “слуг”, які не виступили проти “домовленостей Єрмака” у Мінську

      Частина фракції “Слуга народу” звернулася до президента України щодо останніх переговорів щодо Донбасу, які відбулися 13 березня у Мінську. На їхнє переконання, закріплене на цих переговорах положення про Консультативну раду ставить під сумнів узаконену позицію України про те, що на сході відбувається збройна агресія з боку Російської Федерації. Однак більша частина фракції цю заяву не підтримала, очевидно, підтримавши курс глави ОП Андрія Єрмака.

    8. Проголосував за призначення Венедіктової генпрокуроркою

      Підтримав призначити на посаду генпрокурора колишню нардепку від “Слуги народу” Ірини Венедіктової, яка останнім часом виконувала обов’язки глави ДБР. На цій посаді вона запам’яталася, зокрема, тим, що призначила своїм першим заступником Олександра Бабікова, колишнього адвоката Януковича. Також вона виступила за скасування закону щодо недопущення переслідування учасників Революції Гідності. ЗМІ також простежують вплив на Вєнєкдіктову від міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – її чоловік Денис Колесник є співробітником департаменту кіберполіції Нацполіції і, за словами співрозмовників “Української правди”, має неабиякий вплив на роботу ДБР, зокрема на кадрові призначення.

    9. Проголосував за залишення Авакова на посаді, попри зґвалтування поліцейськими жінки у Кагарлику та перестрілки за участі десятків перевізників у Броварах

Як вважаєте, після всього цього Ігор Мурдій має право бути народним депутатом?

Поширити:

Залишити коментар:

коментар