Від ідеї до втілення: як створювалася та розвивалася Новоукраїнська об’єднана територіальна громада

Дорога до Новоукраїнки / Перша електронна

Процес децентралізації в Україні проводить не зовсім однозначно. Люди стикаються з нововведенням, вчаться опановувати кошти на місцях, залучати інвестиції, по-новому співпрацювати з владою. Інколи це буває дуже важко, що в свою чергу виливається у страх і небажання прийняття реформ. У такі моменти, ключовою фігурою має стати людина, яка зможе згуртувати людей у потрібному напрямку. Днями у Новоукраїнці, де нещодавно створили нову об’єднану територіальну громаду, міський голова Олександр Корінний поділився з представниками Долинського району та кропивницькими журналістами успіхами та невдачами Новоукраїнської ОТГ.

Як мешканцям нової громади вдається залучати інвестиції, будувати сонячну електростанцію і ультрасучасний спортивний майданчик, долати чиновницькі бар’єри і реалізовувати власні бажання читайте у матеріалі Першої електронної.

Новоукраїнська об’єднана територіальна громада офіційно існує лише з 1 січня 2017 року. Тоді об’єдналися Новоукраїнська міськрада та дві колишні сільради: Мар’янопільська і Сотницько-Балківська. Зараз у громаді 12 населених пунктів, де проживає 20 192 особи. Крім того, поряд є Ганнівська сільська об’єднана громада, яка включає в себе три села із загальною кількістю населення приблизно у 2,5 тисяч людей.

Примусове об’єднання – продовження старої системи влади

У 2015 році регіон отримав свій перспективний план. Саме тоді Олександр Корінний зібрав керівників районів і почали розглядати питання того, хто і як бачить процес об’єднання громади.

“У районі є три великі населені пункти – Новоукраїнка, Рівне та Глодоси. Саме їх я бачив центрами громад – розповідає міський голова. І хоча були тенденції до схеми “1 район – 1 громада”, ми від цього відмовилися, оскільки маємо доволі великий за площею район і це нам не підходить. А в малих, де є нормальне сполучення з центром – це нормальна форма. У кожному районі децентралізація повинна проходити з урахуванням місцевих особливостей”.

На сьогодні в Україні існує два варіанта об’єднання – добровільне і примусове. За словами Олександра Корінного, другий варіант – це продовження старої системи влади. Влада має бути доступнішою, більш мобільною і чутливою до громадян, і в цьому величезну роль відіграють керівники на місцях. Сільський голова може або гальмувати процес, або стати локомотивом змін.

“Спершу ми з сільськими головами вирішували, де після об’єднання буде опорна школа, відділ освіти, медичний заклад – і це все потім лягло в основу нашої стратегії. Адже без неї розвиток території зазвичай виглядає наступним чином: до влади прийшов колишній лікар – більша частина видатків йде на медицину, вчитель – на освіту і так далі. Сьогодні повинна бути написана стратегія всіма жителями громади і потім, який би там посадовець не приходив до керування району, люди йому скажуть про це: “Будь ласка, виконуй”.

Олександр Корінний наголошує, що спроможність громади полягає в можливості надавати якісні послуги первинної медицини, дошкільної освіти на тій території, яка увійде в громаду, а не в “сільському голові з калькулятором”, який рахуватиме скільки грошей він отримає у результаті об’єднання.

“Зараз у нас є стратегія на 10 років і конкретні проекти на 2017-2019 роки. Все інше з часом буде коригуватися і доповнюватися. Перший пункт стратегії – створення генерального плану міста. Для того, щоб люди точно знали, де планується житлове будівництво, а де промислові зони, яка буде демографічна ситуація і так далі. А то зараз у Кропивницькому ставлять МАФи за приміщенням облради. Такими темпами скоро з вікон адміністративних приміщень можна буде купити пиріжки чи пиво. Хаотичні забудови – це катастрофа. Єдиний спосіб її зупинити – створити генеральний план. У себе ми плануємо його затвердити до кінця грудня 2017 року”.

Співпраця бізнесу і влади

Окремим пунктом для влади є співпраця з соціально відповідальним бізнесом, спонсорами та меценатами. Так, наприклад, за сприяння народного депутата України Станіслава Березкіна у центрі Новоукраїнки вдалося відкрити пам’ятник Тарасу Шевченку та побудувати дитячий майданчик біля міської школи №8.

“Приємно, що нам довіряють і бачать перспективи розвитку громади. Люди вкладають сюди кошти, бо впевнені, що вони підуть за призначенням”, – говорить Олександр Корінний.

У Новоукраїнській громаді продовжують створювати умови для комфортного розвитку бізнесу. Одним із нововведень став аукціон так званих “занедбаних” території. Зокрема, колишнє приміщення цегельного заводу, на місці якого залишилися самі руїни, розчистили і виставили на аукціон. І вже зараз із 9 виставлених ділянок, 4 реалізовано під сонячну електростанцію, яка будується коштом місцевого бізнесмена.

“Запитуємо підприємця, чому він так не робив до цього? А він відповідає, що раніше за кожний гектар землі мав занести відповідну суму коштів у владні кабінети. Сьогодні, коли ми пропонуємо все з аукціону, бізнесмени готові будуватися. А нам це лише на користь, адже за оренду території колишнього сміттєзвалища тепер отримуємо 155 тисяч гривень у рік, – ділиться Олександр Корінний. – До того ж, маємо додаткові робочі місця, джерела електроенергії і можливість не потрапляти під віялові відключення”.

Схожа ситуація відбувається і з пам’яткою історії та архітектури, колишнім млином Зігварда Варшавського. Після узгоджень з Міністерством культури там ведеться розробка проекту готельно-ресторанного комплексу.

“У проекті записані: побудова готелю, тенісного корту, зони відпочинку та літніх майданчиків. Це дуже важливо, оскільки зараз у місті немає пристойного готелю для розміщення гостей. Проект розрахований на три роки, але підприємець буде намагатися вкластися в два”, – уточнює міський голова Новоукраїнки.

Інфраструктура

Поряд з цим, в об’єднаній територіальній громаді приділяють велике значення благоустрою території. Центральну частину Новоукраїнки облаштували новими світлодіодними ліхтарями, які освітлюють якісно зроблені тротуари. Спеціально для їхнього очищення в холодну пору року закупили відповідну техніку. Також у центрі міста діє зона безкоштовного покриття Wi-Fi, що особливо радує молодь та, на диво, поліцію.

“Безкоштовним Wi-Fi дуже задоволена поліція. Тепер ми знаємо, де молодь проводить своє дозвілля, а у парках стало менше сміття, тому що покриття не дотягує до кущів, – жартує Олександр Корінний. – Звичайно, не дуже добре, що ми так багато часу проводимо у своїх гаджетах, але це явище існує і його потрібно використовувати на свою корись. Окрім того, турист, який приїхав у місто, зможе в будь який момент віднайти в Інтернеті необхідну йому інформацію”.

Крім того, існують і проблеми. Перш за все, вони пов’язані з ремонтом доріг і передачею їх з підпорядкування “Облавтодору” в комунальну власність. Міський голова Новоукраїнки обурюється, що законодавство дозволяє лише передати кошти на ремонт трас, але у громади немає важеля контролю за якістю виконаних робіт.

“Нам мають передати дороги в межах населених пунктів, але вже після капітальних ремонтів. Наприклад, коли центральна дорога, якою в’їжджають і виїжджають з міста, вщент розбита, то немає значення, які у вас другорядні дороги. Зараз ми можемо лише співфінансувати ремонт, проте не маємо можливість проконтролювати його якість чи хоча би провести тендер. Добре, коли громада є балансоутримувачем дороги, а коли вона просто донор – це маразм”.

Дорога до Новоукраїнки / Перша електронна

Про ініціативи та проекти

У минулому році Новоукраїнська влада написала проект “Центр розвитку ініціативної молоді”. Він передбачав створення комунікаційного майданчика, де всі охочі могли би зустрічатися, ділитися напрацюваннями та реалізовувати свої ідеї. Єдиний недолік, що аудиторія знаходилася у давно застарілій будівлі без капітального ремонту. Приміщення вдалося відновити завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID), яке дало кошти на меблі та апаратуру. В свою чергу, міська рада придбала шпалери, а педагогічний колектив зробив ремонт і таким чином громада отримала майданчик для обговорень.

“Тут збираються учні, вчителі, ветерани АТО, щоб обговорити свої стратегії і діяльність. Наше місто цінне креативними людьми, які здатні щось створювати. Якби кожен керівник гуртка придумав свої мікропроекти-гранти і реалізував їх, то не потрібно було б чекати від держави мільйонні кошти на капремонти”, – впевнений Олександр Корінний.

Цього року тут проводили конкурс мінігрантів і деякі проекти вже втілюються в життя. Наступного року громада планує сформувати “бюджет участі”, гроші з якого отримають найбільш популярні проекти.

“Зараз маємо дізнатися, хто взагалі може писати проекти. Багато класних ідей має молодь, але “замініть нам віконні рами у кабінеті хімії” – це абсолютно не проект. Ним користуватимуться умовних 20 чоловік. Звичайно, і це потрібно робити, однак проект має передбачати, що всі жителі громади матимуть до нього доступ”, – наголошує міський голова.

До кінця червня у Новоукраїнці планують реалізувати один із проектів – встановлення ультрасучасного спортивного майданчика з огородженням і нічним освітленням. Майданчик за потреби зможе перелаштовуватися на гру у баскетбол, волейбол, мініфутбол і теніс. Окрім того, щоб люди з інвалідністю могли грати у баскетбол, щити з кошиками опускатимуться на потрібну висоту.

“Силами наших підприємців встановлять потужне нічне освітлення, бо діти запропонували відкриття майданчика зробити першим нічним чемпіонатом міста з баскетболу, – говорить Олександр Корінний. – Вони хочуть починати матчі о 9-10 вечора, щоб грати не в спеку, а батьки після роботи приходили і вболівали. Як народилася ідея? У центр розвитку ініціативи молоді щосуботи проводили навчання дітей з питань децентралізації, адже учні старших класів скоро підуть на вибори. Підсумком лекцій стала мікропроектна діяльність. І знаєте в чому різниця між дорослими і дітьми? Коли дорослі просять гроші на проект, а ти даєш на один, тому що на два не вистачає, то люди починають шукати корупційну складову і ліпити з себе ображених. А коли виграв майданчик, я звернувся до дітей і запитав, що ж далі робити і у відповідь почув: “Як що? Беремо лопати і віники, йдемо замітати, готувати територію для майданчика. Наступного року наші проекти реалізуємо”. Діти вміють об’єднуватися і працювати разом. Сесія міськради виділила кошти на будівництво майданчика і тоді молодь заявила, що він має бути з огорожею, тому що там також займатимуться люди з інвалідністю, які не зможуть постійно бігати за м’ячем. Нам довелося вносити зміни, купувати дорожчі щити, робити огородження та додаткове освітлення. Але я знаю: те, що ми зараз зробимо – сподобається людям, бо вони самі цього хотіли”.

Бюджет

Міський голова Новоукраїнки акцентує, що децентралізацію і об’єднання потрібно робити з огляду на три головні пункти. Перший – визначення місць, де будуть надаватися послуги, другий – її повинні робити люди, які впевнені в своїх силах, третій – відкинути віру, що все може зробити одна людина. Як мінімум, партнерами мають бути жителі громад, а точка зору керівника повинна бути зрозумілою представникам інших гілок влади.

“Коли я йшов на вибори, то знав, що права на помилку ми не маємо, тому сьогодні мусимо працювати з максимальною віддачею, мобілізувати внутрішній і зовнішній ресурс, щоб показати позитивний результат від об’єднання. Адже чим більше буде таких прикладів, тим швидше буде просуватися процес децентралізації”, – ділиться Олександр Корінний.

Олександр Корінний говорить, що у 2016 році був запланований загальний бюджет у 22 млн грн і ще не будучи громадою, завдяки залученню бізнесу, його виконали на 32 млн. Вже у 2017 році громада отримала бюджет у 105 млн грн і має зможу надавати 17 млн грн субвенції на утримання районних закладів.

“Ще до об’єднання ми з сільськими головами обговорили, що вся субвенція, яка йде новоутвореній громаді на утримання соціальної інфраструктури, спрямується виключно на реалізацію проектів у сільських місцевостях. Часто люди бояться об’єднуватися через міф, що центр почне тягнути всі гроші собі. Щоб такого не трапилося, необхідно підписувати угоду до об’єднання і чітко визначити, куди і які кошти повинні витрачатися. Захищайте свою території та її інтереси, але не розділяйтеся. Не робіть собі князівства, адже ті, хто находяться у конфлікті ніколи не виграють, програють обидві сторони”, – звертається до присутніх міський голова Новоукраїнки.

Культура

Чіткий принцип робити те, що хоче громада чітко проглядається в культурному житті. Олександр Корінний розповідає, що з початку року у місті пройшло всього лише три культурні заходи. Але досягнення полягає в тому, що людей (як зазвичай це робиться в країні) не довелося примусово зганяти на концерти чи виступи. Тут пропонується використовувати принцип, що свято – це те, що хоче зробити для себе громада, а не чиновники. Функція влади – допомогти в організації, профінансувати та подякувати за зроблене.

“За 5 місяців ми провели лише 3 заходи, але вони мали велику популярність у людей. Бо раніше, наприклад, на День Незалежності виходив голова і починав пісню про те, скільки з одної корови надоїли молока чи виорали землі, а далі йшов концерт, на ньому бюджетники поаплодували і розійшлися. І так з дня в день незалежно від свята. Так діло не піде. Люди мають самі робити і приходити на свята, бо якщо їм це не цікаво, то навіщо взагалі щось проводити. А коли громада сама щось вирішила організувати, влада без гучних промов має лише в кінці концерту дати дітям подарунки і подякувати за виконану роботу”.

Як приклад міський голова Новоукраїнки приводить святкування Великодня, Дня вишиванки та організацію дитячого конкурсу “Дитяче Євробачення”. Заходи проводилися з повною ініціативою дітей та батьків.

“До Великодня зробили велике металеве пасхальне яйце, а діти отримали дерев’яні макети, які розписувалися за власним бажанням. І потім на цю конструкцію кожна дитина повішала свою крашанку. Вийшло так гарно, що люди захотіли поставити цю красу посеред храму. Тоді я був на нічній службі і фактично кожен третій, який загодив, кричав: “Мамо-мамо, це моє яйце”. Всі задоволені”.

На День вишиванки взагалі вийшов спонтанний флешмоб. Люди поприходили із вишитими рушниками і просто з’єднавши їх, вишикувалися у колону в 230 метрів. Я сподіваюся, що в наступному році буде ще більше людей. Але головне, що у дітей горять очі, тому що вони учасники, а не “аплодисментори”.

До “Євробачення” діти готували презентацію про певну країну, а потім виконували пісню на її мові. Згодом, люди голосували в інтернеті за ці відео і потім ми провели фінальний концерт. Повен зал дітей, нікого не потрібно зганяти, робота журі – вийти на сцену і вручити подарунки. Діти і батьки щасливі, підготовка божевільна, захід проведений на “ура”. А все чому? Бо ідея пішла від них, а влада просто допомогла її реалізувати. Тому чиновницькі заклики провести концерт там-то, з нагоди того-то не проходять. Якщо люди не хочуть – ми цього не робимо. Залучення громади до прийняття рішень і організації змістовного дозвілля – це наша основа”, – ділиться досвідом Олександр Корінний.

Як писали стратегію?

Принцип роботи на залученні та взаємодії з громадою Олександр Корінний пропонує для всіх існуючих і майбутніх об’єднаних територіальних громад. А в разі необхідності, пропонує свою допомогу і запрошує до Новоукраїнки, щоб наочно ділитися досвідом роботи. За його словами, побудова громади має починатися з розробки стратегії розвитку і тут він дає поради, як зробити все з самого початку:

“До написання стратегії ми хотіли залучити якомога більше люди, дали оголошення на сайті та газеті, що всі, хто хоче писати стратегію, приходьте в міську бібліотеку. Першого разу зійшлося 86 чоловік. На друге засідання з’явилося – 60, на третє – 40, а дописували всього 27 осіб. Проте, вони точно бачать, що в стратегії їхнє бачення розвитку, а не чиновників. І якщо прийде новий міський голова, і захоче щось робити своє, то люди скажуть: “Ось є стратегія, написана громадою, бери і виконуй”.

Олександр Корінний наголошує, що влада має дати можливість населеним пунктам самостійно розпоряджатися організацією власного життя, а не сліпо “йти на поводу” органів влади. Лише у тісній співпраці можна пройти тернистий шлях до успіху.

“В одному селі була проблема, коли люди викидали побутові відходи просто у балку, а самі вимагали від нас її розчистити. Я запропонував, щоб мешканці підписали договори з комунальним підприємством, яке з села вивозитиме сміття, тоді вже може йти мова чистку сміттєзвалища. І тепер люди самі знають, підбурюють одне одного, щоб робити все цивілізовано. Ось у чому суть, а не бездумна покора головам облради чи району. Звичайно, що на початкових етапах роботи не все складатиметься гладко, але не можна просто стояти на місці і казати, що все погано. Треба щось змінювати, а не чекати поки це за тебе зробить інший”.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар