Масовий психоз знову охопив Україну. Цього разу – «коронавірусний». Мільйони українців завмерли біля екранів, спостерігаючи за перипетіями довкола евакуйованих з Китаю співгромадян. Одні – з обуренням та соромом за поведінку «диких» людей, які перешкоджають поверненню співвітчизників, інші – зі страхом захворіти незрозумілою хворобою.
Отже, як ми дійшли до такого становища і що з цим робити? Для повноти картини треба згадати ще декілька ключових подій.
- 05.01.20 Шостого президента помітили в Омані, хоча за офіційною інформацією він мав перебувати в Буковелі. Після цього з Офісу президента лунали суперечливі заяви то про відпочинок, то про офіційний візит Зеленського в цю країну. З’являються версії про таємні зустрічі з росіянами.
- 23.01.20 ДБР відкриває кримінальне провадження за статтею «державна зрада» за «формулу Штайнмаєра», тобто за спроби узаконити проросійську автономію окупованих територій Луганської і Донецької областей.
- 13.02.20. Оприлюднено резонансне розслідування Схем «Оманлива відпустка», в якому йдеться про можливу зустріч Зеленського із російськими високопосадовцями, відповідальними за розв’язання війни з Україною.
- 18.02.20. Масована атака російських гібридних сил в районі Золотого. Стає очевидною хибність відведення українських військ. Через деякий час цілковитого мовчання, Зеленський проводить засідання РНБО, після якого пояснює українцям, що на сході відбулася «провокація», але більшу частину свого виступу він присвячує… коронавірусу!
- 20.02.20. Річниця розстрілів Небесної сотні та початку російсько-української війни. Анонсовані акції протесту Руху опору капітуляції. Проте центральною темою для всіх ЗМІ стали скандали довкола евакуйованих із Китаю українців…
До чого я веду? До того, що вся ця істерика навколо коронавірусу виникла дуже вчасно для нинішньої влади. Випадковість? Не думаю. «Вірусні протести» були інспіровані та добре організовані. Для цього було зроблено декілька інформаційних «вкидів», які синхронно і майстерно підхопили ботоферми та мас-медіа. А далі – масова паніка та істерія.
Влада слуг вперто просуває проросійський порядок денний, при якому немає війни з Росією, а у розстрілах на Майдані винні самі майданівці. Річниця, яка символізує одразу дві незручні для нинішніх очільників України теми – війну з Росією і Революцію гідності, не повинна була стати головною темою дня. А всі попередні інформаційні приводи, які загрожують головному курсу зе-влади, необхідно було чимось перебити.
Згадайте, першим почав нагнітати нардеп від «Слуг» Олександр Дубінський. Проте це не стало помітним для широкого загалу, поки на «нагнітання» не почав скаржитись сам президент, лякаючи, що повезе евакуйованих прямо до маєтків «провокаторів». До дати евакуації теж виникають великі питання, адже її з невідомих причин кілька разів відкладали. І от, вже після сутичок із поліцією виявляється, що затримані у Нових Санжарах – м’яко кажучи, не зовсім новосанжарці.
Тим часом, завдяки «коронавірусному» побоїщу героїчну дату перетворили на «день ганьби». Якщо порівняти фото Майдану 2014 та Нових Санжарів 2020, виникає хибне враження, що це одні й ті ж люди і схожі «бунти» (шини, вогонь, прапори, екіпіровані силовики). І тепер цілком можна нівелювати героїку Революції гідності.
Хто головні бенефіціари цього фарсу?
По-перше, Зеленський та його команда. Вони повністю перебили в інформаційному просторі тему щодо державної зради та антиукраїнського реваншу, яка набирала силу.
По-друге, Аваков, який продемонстрував, що він чи не єдиний в цьому балагані, хто здатен вирішувати кризи і діяти рішуче. Звісно, при цьому він виставив усіх інших представників Зе-команди у невигідному світлі, але вони цього, схоже, навіть не помітили.
По-третє, Путін. Чому? Бо це наш головний ворог. Бо чим гірші справи в Україні – тим краще нашому ворогу. Чим слабшими ми станемо, тим простіше буде нас знищити, це очевидно. Це якщо стратегічно. А тактично – ця інформаційно-психологічна операція логічно вкладається у пазли всіх попередніх дій російських спецслужб в Україні. Тому з такою насолодою «вірусні протести» смакують московські пропагандисти, тому це топ-новина на всіх «Раша-ТБ».
Які наслідки цієї інформаційно-психологічної спецоперації?
- Евакуйовані з Китаю українці, завдяки Зеленському і компанії, стали «прокаженими».
- Перелякані коронавірусом українці стали «дикунами».
- Тему з підозрами в державній зраді вищого керівництва держави зам’яли.
- Про Революцію гідності і непокараних організаторів та виконавців розстрілів на Майдані забули.
- Провальний звіт Кабінету міністрів не помітили.
- Від нового російського наступу увагу відвели.
- В «Укрзалізниці» провели закупку на 100 мільйонів гривень без тендеру і «для своїх».
- Аваков увесь у білому, вийшов із цієї ситуації ще сильнішим
- Керівник ДБР виступила за скасування закону про амністію активістів Майдану, а протестувати нікому.
І от, День Героїв Небесної сотні минув, а на фейсбучних сторінках Зеленського, Разумкова та інших лідерів зе-команди про це так і не з’явилось жодного слова. Небесна сотня – це, очевидно, не їхні герої, а Революція гідності – не їхня перемога. Чому тоді вони мають лишатися нашою владою?
Дмитро Сінченко – голова ГО «Асоціація політичних наук»