Іспанський півзахисник «Зірки» Айтор Фернандес в інтерв’ю клубній прес-службі розповів про попередній матч нашої команди зі «Сталлю», про свою нову позицію на футбольному полі, а також про сувору українську погоду.
– Айторе, як команда оцінює результат матчу проти кам’янців. Ви задоволені набраним балом чи засмучені від втрати двох?
– Ви знаєте, для нас зараз кожен бал цінний, тому перемоги й нічиї особливо важливі для нас. Не можна сказати, що ми повністю задоволені саме таким результатом, але в будь-якому випадку, це краще, ніж поразка.
– А чому не вдалося все-таки забити «Сталі»?
– Ми мали би бути більш уважними, сконцентрованими та націленими на ворота суперника у завершальній фазі атак.
Читайте також: Кропивницька “Зірка” здобула очко, зігравши в “суху” нічию зі “Сталлю”
– У цьому матчі ти діяв не на своїй позиції. Наскільки важко було виконувати функції опорника?
– Так, узагалі-то, я більше звик грати на флангах у захисті, але якщо моя допомога потрібна команді на іншій позиції, я готовий зіграти там, особливих складнощів для мене це не складатиме. Функції опорного півзахисника дуже важливі. Ти маєш бути зв’язуючою ланкою між захистом та нападом. Якщо ти на сто відсотків розумієш, що саме від тебе вимагається, то діяти на цій позиції стає не так важко, як здавалося б. Зокрема, моїм завданням було добре відіграти у захисті й розпочинати атаки.
– У матчі проти «Полтави» ти наважився на удар із центра поля, і м’яч ледь не залетів за комір воротареві. Чому не використовував свій потужний удар у поєдинку зі «Сталю»?
– Просто не було підходящої ситуації для того, аби пробити здалеку. Крім того, часто були кращі варіанти розвитку атаки через передачу на партнера, який уже далі мав розпоряджатися м’ячем.
– Ти вже майже місяць в Україні. Уже встиг акліматизуватися?
– Потроху починаю звикати, адже як тільки-но приїхав, то відчувалася глобальна різниця між Україною та Іспанією. Це й мова, й культура, й менталітет. Але поступово призвичаююсь і стає набагато легше.
– А як ти можеш охарактеризувати український футбол?
– Я бачу український футбол, як футбол, що розвивається. Помітне бажання футболістів, команд рости, рухатися вперед. І мені це імпонує. Мені подобається знаходитися в атмосфері, коли кожен хоче довести, що він чогось вартий.
– Попереду в «Зірки» матч з «Динамо». Чи можемо ми відібрати очки в чемпіона України?
– Якщо думати про те, що нам ні в якому разі не вдасться здобути позитивний результат у матчі проти «Динамо», навіщо тоді взагалі виходити на поле. Ми готуємося з повною серйозністю та відповідальністю до протистояння. «Динамо» – це дуже хороша команда, й ми, звісно, поважаємо її, але не боїмося.
– А те, що в киян на тижні складна гра в Лізі чемпіонів, додає нам шансів?
– Я б так не говорив, адже у них сильна команда, добре підготовлена і те, що в них було часу на підготовку менше, ніж у нас, не відчуватиметься. Ми готуємося до матчу відповідально й у неділю хотілося б залишити поле стадіону «Олімпійський» з високо піднятими головами.
– Останнє запитання. Йдуть до нас холоди. Ти готовий до суворої української зими?
– Так, звичайно, зараз тільки вересень, але вже дуже прохолодно. Набагато холодніше, ніж в Іспанії. Але я їхав сюди, знаючи, що будуть морози ще більші. Тому, я думаю, теплий пуховик урятує від суворої української зими.