Півзахисник Зірки Артем Фаворов в інтерв’ю Sport Arena розповів про переїзд у Кропивницький і секрети останніх успіхів команди Даріо Друді.
Під час останньої паузи на міжнародні матчі збірних Зірка серйозно посилилася, підписавши п’ятеро новачків. Один з них – кращий бомбардир минулого сезону Першої ліги Артем Фаворов. Артем встиг не тільки дебютувати в новій команді, а й приніс перемогу в матчі проти Карпат. Про це і не тільки ми вирішили поговорити вже з новим нападником Зірки.
– Все літо ходили чутки про твій трансфер то в Угорщину, то у Волинь. Розкажи, чому зірвалися ці переходи.
– У Волинь я не перейшов тільки через заборону на трансфери. А з Академією Пушкаша не вийшло, оскільки не домовилися з керівниками з приводу нюансів контракту. Звичайно, хотілося б продовжити кар’єру в Угорщині, але є особисті мотиви, про які я не можу розповісти.
– Як виник варіант із Зіркою, і чому вибрав цей клуб?
– Я приїхав у Зірку, поспілкувався з керівниками, з президентом. Вони мене знали, а я хотів грати в Прем’єр-лізі. Ми дуже швидко домовилися, і я радий, що в мене повірили. Найголовніше, що команда виступає на найвищому рівні, і я можу рости.
– Всю кар’єру ти грав в нижчих лігах. Наскільки складно зараз звикнути до іншого рівня?
– Від Другої до Першої ліги перехід незначний – і там, і там присутнє загострення пристрастей. А ось в Прем’єр-лізі грають футболісти зовсім іншого рівня. Тут все потрібно робити швидше.
Я вважаю, що не буває такого, щоб гравець прийшов в нову команду і відразу заграв. Потрібен час на адаптацію, можливість звикнути, зрозуміти темп і рівень нової команди, і ліги. 10 матчів або півроку – думаю, цього достатньо, щоб адаптуватися. Я ще не повністю готовий до Прем’єр-ліги, але з часом і тренуваннями стану тут своїм.
– Наскільки ти вже адаптувався до партнерів по команді? Коли будеш розуміти їх з півслова?
– З кожним тренуванням дізнаюся команду і партнерів все більше, а вони – мене. Коли буду готовий, нехай вирішить тренер. Якщо довірить грати в старті, буду виходити там. Якщо потрібно виходити на заміну, буду викладатися у відведений мені час. Головне – грати, а на тренуваннях показувати максимум, щоб тренер мені довіряв.
– У Даріо Друді є вимоги, до яких важко звикнути?
– Поки що всі хлопці ще адаптуються до нього. Основне – інтенсивність, постійний пресинг. У кожного тренера свій підхід. Минуло не так багато часу, щоб ми його повністю розуміли. Але якщо є результат, то Даріо все робить правильно.
– Даріо тільки 29 років. Як в команді сприймають його вік?
– Звичайно, є субординація: він – тренер, ми – гравці. Незалежно від того, скільки йому років, ми виконуємо його вимоги. Хто його добре розуміє, грає, хто гірше – ні. Важливо підходити його баченню футболу. А вік не важливий – важлива любов до футболу. Контакт з тренером у нас досить хороший, ми постійно спілкуємося з Даріо через перекладача. Ніяких проблем.
– Я також мав досвід спілкування з Даріо через перекладача, і мені здалося, що останній «плаває» в футбольній термінології. У вас таких проблем немає? Спільну мову завжди знаходите?
– Є таке, але ми всі футбольні люди. Перекладач не знає деяких футбольних слів, пояснюючи їх якимись своїми термінами. Це не відіграє значної ролі, ми все розуміємо, перекладаючи їх на футбольний манер.
– Яка роль в команді відведена Віктору Догадайло?
– З ним немає ніяких проблем – у нього наш менталітет. Він повністю бере участь у тренувальному процесі, постійно підказуючи нам. Здорово, що є українська людина в тренерському штабі. Можу сказати, що Віктор Гаврилович – сполучна ланка між іспанськими тренерами і нами. Він більш чітко доносить до нас установку і функції на гру, так що його заслуга в наших перемогах чимала.
Читайте також: Президент “Зірки” Максим Березкін: Я хочу, щоб команда боролася як гідний суперник не тільки в Україні, але і в Європі
– Ти прийшов в команду разом з чотирма легіонерами. Їх адаптація проходить набагато важче, ніж твоя?
– У плані самовіддачі вони працюють на максимумі, і доводять, що гідні грати в стартовому складі. Їм навіть легше в плані комунікації з тренером, адже вони спілкуються однією мовою. Для них створені всі умови, які дозволяють добре себе почувати. Видно, що з кожною грою ми все краще розуміємо зіграємося.
– В останніх двох матчах (з Карпатами і Дніпром) Зірка перемагає і не пропускає. В чому секрет?
– Не думаю, що це пов’язано з приходом нових футболістів. Всі викладаються повністю, показуючи добротну командну роботу. До того ж, зашкалює самовіддача – кожен хоче виконати установку тренера. Тільки завдяки цьому можемо чіплятися за очки в Прем’єр-лізі.
– У матчі з Карпатами ти вирішив пробити пенальті. Чому взяв на себе таку відповідальність?
– Відчував себе впевнено – хотів забити в дебютному матчі Прем’єр-ліги. Добре, що вийшло, тому спасибі команді за довіру.
– Після тієї гри тренер Карпат Сергій Зайцев був дуже незадоволений роботою арбітра. Ти не відчував упередженості з боку судді на користь Зірки?
– Це думка головного тренера Карпат – він бачив гру так. Ми не звертали на це уваги, а намагалися забути про все і здобути три очки. Нам це вдалося. А роботу арбітра не мені судити – нехай це робить суддівський корпус. Адже скільки людей, стільки й думок.
– Дніпро перемогли на останніх секундах. Скажи чесно, вірив в перемогу?
– Це був дуже важкий матч. В кінці гри Дніпро на нас серйозно натиснув – було зрозуміло, що він хоче перемогти. Не сказав би, що під час матчу ми сильно закривалися, теж намагались вибігати вперед. На результат і час гри я не дивився, адже потрібно було тримати концентрацію і увагу. Якби все закінчилося з рахунком 0:0, то це теж був для нас гідний результат, а перемога – це взагалі супер!
– Під час твого переходу керівництво Зірки поставило перед тобою якусь мету на сезон?
– Звичайно, мета ставилася, але я б не хотів говорити про це, адже це була особиста розмова з керівництвом. Моє завдання – допомогти команді досягти хороших результатів, при цьому додавши максимум зусиль. Якщо Зірка буде вигравати, президент не сильно буде звертати увагу на те, чи забив я гол.
– А перед собою якісь ставиш завдання?
– Для мене найголовніше, щоб була здоровою сім’я. Так які завдання? Я зараз граю в Прем’єр-лізі, переступивши на сходинку вище, ніж був раніше. Це перша думка, яка приходить в голову. Хочу з кожним сезоном прогресувати як людина і як футболіст. Якщо я не заб’ю 5 або 10 голів, або не віддам 5 гольових передач, не скажу собі: «Ти провалив сезон». Головне, щоб тренери бачили мою роботу і прогрес.
Важливо викладатися на кожному тренуванні по максимуму. Я не можу прийти з заняття і розуміти, що десь схалтурив. Бог все бачить. Думаю, я далі продовжу зростати. Мені б цього дуже хотілося.