Цими вихідними у парку Пушкіна відбулось незвичайне для нашого міста дійство: видовищний бій лицарів Середньовіччя від кіровоградського альянсу реконструкторських клубів ДЗХ «Спарта».
Усі бажаючі мали змогу насолодитися ефектними боями від майстерних кіровоградських воїнів-реконструкторів, побачити справжні, відтворені за оригінальним зразком, обладунки і зброю, почути дзвін мечів та глухі удари щитів, і навіть «відчути» атмосферу Середньовіччя на собі: приміряти лати й потримати у руках зброю, постріляти з лука та вступити в імпровізований бій! До програми заходу увійшли: масові бої (бугурти), бій один на один (турнірна номінація «щит та меч»), а також стрільба з луку.
Історичні середньовічні бої (ІСБ) – це повноконтактні бої з використанням автентичної історичної зброї, одягу та обладунків. Показові виступи кіровоградців довели, що наші хлопці вправно володіють естетикою бою та високим рівнем професіоналізму у виготовленні необхідної атрибутики.
Кореспондентові Першої електронної вдалося поспілкуватися з представниками альянсу, які радо дали відповідь на усі питання і презентували своє захоплення. Так, майстер з виготовлення обладунків Андрій Невдаха розповів що на захоплення реконструкцією середньовічних боїв його надихнули романтика, уявлення про честь, гідність, лицарські турніри тощо. Але насамперед обладунки: «…Як вони одягались, як працювали, як у них воювали. Зброя інших часів здавалась більш зрозумілою. Я сам «технарь» і цікавість про ті «механізми» зіграла не останню роль».
Щодо того, чи важко освоїти мистецтво створення зброї й обладунку, реконструктор впевнено відповідає: «Коли щось подобається і ти сам хочеш це зрозуміти, то не важко, а скоріш цікаво. Проте, на усвідомлення і освоєння всього того у мене пішло 1,5 роки, адже у кожної країни і регіону Середньовіччя усе проходило по-різному: залежно від клімату і умов були різні і зброя, і обладунки, і одяг, і культура».
Звісно, як і будь-яке інше захоплення, історична реконструкція потребує часу і коштів. «Новій людині одразу зробити обладунок дуже важко. І це не через практичні вміння, а через те, що складно правильно зібрати сам обладунок (регіон, століття, статус тощо). На виготовлення може піти від одного місяця до року – в залежності від вільного часу і самого обладунку, – розповідає Андрій. – Кошти тут досить специфічне питання. З однієї сторони – повний гардероб зі зброєю і обладунком може коштувати дуже багато».
За словами реконструктора, 90% цього «комплекту» можна зробити своїм руками і обміняти чи продати. Тож таке хоббі є абсолютно доступним.
Активний учасник показового виступу боєць Віктор Брайченко розповів нам про своє захоплення реконструкцією і те, що надихнуло його обрати таке хоббі: «Пошук джерел, дослідження, так зване «лівін хісторі» – ось що мене надихає. Почав захоплюватись ще в школі, коли побачив ці виступи у іншому місті».
Як виявилось, реконструкція боїв – це не просто хаотичне захоплення, а вид дозвілля, який потребує цілеспрямованої та постійної роботи і вдосконалення: «Чесно, навчання йде і зараз. Реконструкція – це як вид спорту, який містить у собі інші спортивні дисципліни. Завжди є можливість навчитися чомусь новому, навіть досвідченим бійцям. Тренування проходять у декілька етапів. Спочатку ми переодягаємося у спортивну форму і бігаємо, робимо різноманітні фізичні вправи, незалежно від погодних умов. Потім ми одягаємо обладунки і кожен отримує свій план тренування: хтось відпрацьовує фехтувальні прийоми, хтось прийоми з бойових мистецтв, хтось відпрацьовує удари на спеціальному манекені. Після цього ми стаємо у пари і воюємо, іноді навіть влаштовуємо щось більш масове – це дає свої навички».
Що ж до жіночого контингенту, то хлопці в один голос заявляють, що дівчат у кіровоградських клубах катастрофічно не вистачає. Оскільки Середньовіччя це не лише брутальні бої, а й побут, то і тут без дівчат ніяк не впоратись! Як виявилось, в Україні «бойових» дівчат-реконструкторів (мечниць) немає. Кіровоградщина може похвалитися тим, що тут було дві найкращі лучниці, але вони виїхали до Польщі. Тож доки в інших країнах існують цілі дівочі клуби, українці задовольняються діяльністю лише чоловічих.
Про Кіровоградщину реконструктори говорять, що тут дуже багато людей цікавляться середньовічними боями, намагаються самостійно їх осягати, не знаючи про те, що існує клуб їх однодумців. Багато і тих, хто через брак вільно часу не відвідує клуби, але при можливості завжди готові до бою. «Зараз активних бійців у місті більше десятка. Десь стільки ж тимчасово не воюють», – розповів Андрій.
До показового виступу у парку Пушкіна реконструктори готувались з початку місяця і глядачів не розчарували. Ті, кому пощастило суботнього дня потрапити на показові середньовічні бої, жваво аплодували учасникам дійства і залюбки приміряли обладунки. Надалі хлопці планують провести в Кіровограді ще не один такий захід, залучивши до участі більше бійців-учасників і навіть місцеве населення.
Катерина Білоконь, Перша електронна газета