Виходець із козацько-старшинського роду А. Ждаха (справжнє прізвище Смаглій) народився 6 грудня 1855 року в Ізмаїлі. 1873 року вступив до Єлисаветградського кавалерійського училища.
Але не військова кар’єра визначила його життєвий шлях. Адже перед цим Амвросій закінчив Одеську рисувальну школу (паралельно відвідуючи недільні безкоштовні класи Товариства красних мистецтв), малювати ж почав із 6-и років. Тож молодий художник віддається улюбленій справі. Після створення українського професійного реалістичного театру він виконує для трупи М. Кропивницького та М. Старицького ескізи українського народного одягу.
Підтримував зв’язки з П. Ніщинським. Із замовлення М. Лисенка він розпочав ілюстрування українських народних пісень.
У процесі збору коштів на пам’ятник Кобзареві Ждаха створив найбільшу серію ілюстрацій до благодійних поштових листівок. Ці картки із закликом «Жертвуйте на пам’ятник Т. Шевченкові в Києві» віддруковані в 1911 – 1912 роках у Лейпцигу. Підготувало їх київське видавництво «Час», емблему якого теж розробив Амвросій Андрійович.
На 28 кольорових малюнках художник зобразив сюжети українських народних пісень, серед яких – «Ой, на горі вогонь горить», «За Сибіром сонце сходить», «Ой, не знав козак», «Ой, не гаразд запорожці», «Ой, не світи місяченьку», «Засвистали козаченьки», «Ой, ти дівчино», «Три сестроньки» та ін., а також повісті поляка Ф. Равіти-Гавронського «При битій дорозі» (україномовного перекладу) та народного танцю «Козак».
Листівки викликали помітний інтерес української громадськості, тому автор малюнків підготував їх чергові серії, виданню яких, можливо, перешкодила світова війна. Колишній єлисаветградський юнкер взяв участь і в конкурсі на проект пам’ятника Кобзареві, підготувавши три його варіанти (зберігся один з них під назвою «Смаглій».
На думку одеських дослідників, на нього був схожий пам’ятник, встановлений в радянську добу в Харкові за проектом Манізера). Втім, в умовах імперії пам’ятник у Києві до 100-річчя з дня народження споруджено не було. Лише 11 березня 1920 року на місці зруйнованого пам’ятника княгині Ользі встановили гіпсове погруддя письменнику.
Шевченкіана зайняла провідне місце в творчості художника. На рубежі століть він комплексно оформляє макет «Кобзаря». У зв’язку з малюнками до останнього, А. Ждаха згадується, зокрема, в листах до випускника Єлисаветградського реального училища, українського мецената Є. Чикаленка 1901 року, який виділив гроші на їх виконання, і щодо нереалізованого проекту видання 1903 року. Художник створив портретний образ Кобзаря в емблемі видавництва «Дніпро». У 1911 – 1914 рр. в книгах видавництва «Час» вийшли його ілюстрація до вірша «Іван Підкова», оформлена обкладинка серійного видання окремих творів поета, на якій зображено портрет Шевченка, постаті козака, кобзаря та української дівчини.
Сергій Шевченко, кандидат історичних наук, для Першої електронної газети.