«Баба Єлька. Мода». У Кропивницькому презентують промо-відео, присвячене початку роботи над колекцією одягу, який носили на Кіровоградщині сто років тому.
Про це повідомляє Перша електронна газета з посиланням на проєкт «Баба Єлька. Мода».
Режисером трихвилинного відео стала Катерина Мурована, яка вже співпрацювала з командою, знявши серіал «Баба Єлька. Експедиція на піч» та промо-відео проєкту.
Оператори – Катерина Мурована та Олександр Майоров.
Участь у зйомках взяли пересічні кропивничани, не професійні актори. Це:
- художниця, журналістка, фотографка Мирослава Липа,
- поетеса і письменниця Надія Гармазій,
- викладачка ЕТІ ім. Р.Ельворті Тетяна Жолонко та її доньки Анна та Марія,
- засновник творчої майстерні «Будяк Кучерявий», виконавчий директор БФ «ЛЖВ» Костянтин Данильченко.
Автором саундтреку до пісні став гурт Yelka (спів – Світлана Буланова, композитор – Макс Величко). Пісню «Ненько ж моя рідна» команда “Баби Єльки” записала під час експедиції у село Розумівка у грудні 2018 року від Насті Павлівни Зеленько (нині покійної).
У відео використані старовинні речі, які насправді носили жителі Кіровоградщини наприкінці позаминулого – на початку минулого століття. Це керсетка, очіпок, сорочки із фондів обласного краєзнавчого музею, які у кадрі з’являються на початку. Далі можна побачити інтерпретацію командою старовинної моди – репліки на ці речі, створені сучасними майстрами. Зокрема, це вибійчана сорочка на Мирославі Липі, оздоблена квітами з «мальованого» рушника із села Глинськ Світловодського району. До речі, сорочку пошила кравчиня із села Родниківки Тетяна Черепова.
Надія Гармазій убрана у свитку, прототипом якої стала свитка, що зберігається у фондах краєзнавчого музею. На ній спідниця, оздоблена орнаментами, взятими із рушника села Високі Байраки.
Розробила орнаменти дизайнерка проєкту Наталя Адріянова, створив вибійки Ярослав Тільнов, оздобив вбрання Костянтин Данильченко (Творча майстерня «Будяк кучерявий»).
Партнерами проєкту «Баба Єлька.Мода» стали студії Aleksandrin та Асгард.
«Ми вирішили показати спадкоємність традиції бути красивими та шляхетними попри геноциди та війни. Не останню роль у цьому відігравав одяг, який українці носили у дорадянські часи, до того, як нас перевдягли у куфайки та кирзові чоботи, змусивши перед тим проміняти керсетки та коралове намисто на базарі на стакан пшона. Історію про те, як батько міняв золоті сережки на хліб ми чули від Ганни Голуб із села Ставидла, а як мама носила хустку на базар, щоб обміняти на пшоно – від Галини Вовченко із села Несваткового.
Невипадково в кадрі з’являється скриня від боєприпасів, привезена з фронту і розмальована точно так, як колись розмальовували скрині для одягу. Не випадковим є й портрет чоловіка у вишиваній сорочці та шапці – він також потрапив до нас із зони бойових дій, фактично будучи врятованим нашим другом Олександром Ратушняком. І тоді, і зараз у нас був один ворог – це росіяни, які намагалися довести нам, що ми не маємо права на існування, що нас немає. Але ми є – сильні, красиві і шляхетні, навіть якщо на руїнах, – розповіла деталі командної роботи голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова.
Презентація промо-відео відбудеться цієї п’ятниці, 9 червня, о 17 год в укритті на Театральній, 22 (навпроти бібліотеки для юнацтва ім. Маланюка).
Презентувати саму колекцію одягу «Баба Єлька. Мода» обіцяє наприкінці року.
Нагадаємо, творчий проект “Баба Єлька. Мода” запустили на Кіровоградщині торік.
Читайте також:
- Ліногравюра зі старовинного рушника з Кіровоградщини потрапила на конкурс у Великобританію
- Із покинутої хати у високу моду: вінок з Кіровоградщини потрапив у журнал Marie Claire