Із 8 листопада в Україні почали відсторонювати від роботи окремі категорії працівників, які підпадають під обов’язкову вакцинацію та не мають хоча б одного щеплення від COVID-19. Наразі це представники центральної та місцевої влади, а також освітяни усіх рівнів. Зокрема, за даними облдержадміністрації, на Кіровоградщині до роботи не допустили 541 нещепленого працівника закладів освіти.
Які мотиви у людей, які через власні переконання опинились без роботи? «Нова газета» спробувала дізнатися.
Вчителька історії з Олександрійського колегіума Лариса Лисюк вважає своє недопущення до роботи злочинним наказом і не збирається його виконувати. Про це жінка заявила правоохоронцям, які завітали до неї на урок на виклик адміністрації школи. Відповідне відео опублікувала на своїй сторінці у ФБ Світлана Бойченко.
У ході спілкування з поліцейськими вчителька зазначила, що вони «зривають» їй урок та запропонувала зачекати на неї в коридорі. Почувши відмову, сказала:
«Тоді виносьте мене. Відстороняйте. Беріть і несіть».
Ця історія невакцинованого педагога з Кіровоградщини пролунала на всю Україну. Директорка закладу Наталія Малишева у коментарі «Українській правді. Життя» зазначає, що наразі відсторонені вчителі (за інформацією, через відсутність щеплення у колегіумі таких є 5 осіб: троє вчителів та двоє технічних працівників) продовжують приходити на свої уроки, на яких їх тимчасово замінюють колеги, знімають відео, викладають у соцмережі та ведуть прямі ефіри. Керівництво навчального закладу двічі викликало поліцію.
«А що нам було робити? Силоміць витягти вчительку з уроку ми не можемо.
Кажемо, вийдіть, вона не виходить. Кажемо, надіньте маски, вони кажуть, що це – намордник. Що я ламаю їхню волю та втягнута в експерименти над людьми», – розповідає директорка.
«Нова газета» звернулася до Лариси Лисюк за коментарем, однак відповіді досі не отримала.
«Не довіряю жодній з вакцин»
Так коротко можна висловити позицію шкільної вчительки з Маловисківської громади. Оксана працює педагогом з 2017 року. Повідомлення про своє можливе відсторонення отримала 28 жовтня. У ньому йшлося про необхідність до 08:30 год. 8 листопада надати документ, який підтверджуватиме наявність вакцинації проти COVID-19 або ж довідку про абсолютні протипоказання до щеплення. В іншому випадку її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати.
«Прийшли 8 листопада на роботу. Нас на вході вже чекала адміністрація школи з готовити наказами на відсторонення.
Навіть не пустили забрати свої особисті речі. Лише згодом дозволили», – розповідає Оксана.
Згідно з наказом про відсторонення, для допуску до роботи жінка має пройти повний курс вакцинації (дві дози).
«Я не проти вакцинації. Мої діти і я вакциновані згідно з календарем щеплень. Я проти саме недослідженої вакцини від COVID-19. Не довіряю жодній. Вони зараз проходять клінічні дослідження. І згідно статті 28 Конституції України, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. Я користуюсь цієї статтею, оскільки це схоже на медичні дослідження на нас.
Також згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності в неї відповідних медичних протипоказань. Але ж у пунктах вакцинації його не проводять. І ніхто не може гарантувати мені, що я отримаю безкоштовну медичну допомогу після можливих ускладнень від вакцинації», – зазначає Оксана.
Жінка не погоджується зі своїм відстороненням, тож подала заяву до суду для поновлення на роботі та виплату компенсації за дні вимушених «канікул». Водночас Оксана підшуковує онлайн-роботу, оскільки, незважаючи на все, потрібно годувати сім’ю.
Схожа історія, але з іншим результатом у вже колишнього водія шкільного автобуса Юрія (ім’я змінено на прохання співрозмовника) з Новоукраїнського району. На своїй посаді він працював з 2018 року. За його словами, спершу їх з колегою хотіли відсторонити від роботи, але згодом сказали писати заяву на звільнення. Та навіть це не підштовхнуло чоловіка до щеплення.
«Я бачу, що в ньому немає сенсу.
Що вакциновані хворіють, що невакциновані. Якби ж були якісь гарантії, що провакцинуєшся і буде якийсь толк, не захворієш.
А так бажання щеплюватись немає», – розповідає Юрій.
Редакція звернулася до Державної служби України з питань праці з питаннями щодо примусової вакцинації, оплатою праці і звільнення невакцинованих працівників.
– Чи є вакцинація проти COVID-19 обов’язковою для всіх працівників?
Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням, встановлює МОЗ.
– Чи можуть працівника звільнити з роботи у зв’язку з ухилення від вакцинації проти COVID-19?
Відсторонення діє до закінчення карантину або отримання працівником щеплення проти COVID-19.
Підстави для звільнення працівників відсутні.
– Чи оплачується період відсторонення від роботи у зв’язку із відмовою від вакцинації проти COVID-19?
При цьому період відсторонення від роботи не входить до стажу, що дає право на щорічні відпустки. Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця можуть бути передбачені інші умови.
Як бути далі?
За українським законодавством вакцинація проти COVID-19 є добровільною. Це неодноразово підтверджували представники президента і уряду під час публічних виступів. До того ж наразі немає жодного юридичного документа, який казав би протилежне. Якщо ж спиратися суто на статтю 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», то усі без винятку вчителі, лікарі, держслужбовці, а за ними і працівники сфери туризму й обслуговування мали б найперше вакцинуватися від грипу. І не цьогоріч, а десятиліттями. Але такого у нашій державі не вимагають, хоча від грипу і його ускладнень люди теж набувають інвалідності і навіть помирають. Парадокс.
Водночас для невакцинованих створюють такі умови, за яких вони фактично втрачають можливість вільного пересування і засоби для виживання, що є прямим порушенням низки конституційних прав людини і громадянина України. Роблять так, як пояснюють урядовці, в інтересах захисту права на здоров’я інших людей – вакцинованих.
Таким чином бачимо те, що юридичною мовою називається конкуренцією прав. А ми, пересічні люди, є заручниками цієї конкуренції.
Так, вакцина не гарантує захисту від інфікування, але лікарі кажуть, що вона захищає від важкого перебігу хвороби і смерті. Вірити їм чи ні – це особиста справа кожного. Але щодень зростаюча статистика захворюваності змушує ще раз замислитися над цим.
Олег Козупляка, Нова Газета