Долучаючись до екоорієнтованої ініціативи Green City Accord, все більше європейських міст модернізують і розробляють власні екологічні плани та стратегії. Кропивницький також оновило свою природоохоронну програму. Однак її зміст дозволяє зрозуміти, чому наше місто поки що не Європа.
Еко благополуччя європейських міст: через чіткі показники та креатив
2020 рік для багатьох європейських міст став новою точкою відліку у їх розбудові та розвитку як «Чистих та Здорових Міст Європи». Нова екологічна реальність відкрилась для муніципалітетів, які приєднались до однієї з найпотужніших та найпопулярніших екологічних ініціатив – «Green City Accord» (Угода Зеленого Міста). Запроваджена у грудні 2019 року Європейською Комісією, ініціатива має амбітну мету – прискорення впровадження Європейської зеленої угоди та реальне перетворення міст у зелені, чисті та здорові ареали для життя людини. Мета має бути досягнута до 2030 року.
Green City Accord зосереджує увагу на п’яти ключових сферах, що мають вдосканалюватись до читко визначених показників:
- Повітря. Значне покращення якості повітря та наближення до відповідних стандартів ВООЗ (Air Quality Guidelines).
- Вода. Покращення якості та ефективного використання води.
- Природа та біорізноманіття. Збереження, покращення та відновлення міського біорізноманіття та екосистем у містах, включаючи особливий розвиток зелених зон.
- Економіка замкнутого циклу (Circular economy). Дискурс на максимально досяжне зменшення кількості відходів.
- Шум. Зменшення шумового забруднення.
Читайте також: Кіровоградщину відмітили на онлайн-мапі комфортного сортування відходів
Угода «Зелене Місто» стала своєрідним трендом серед європейських міст. Муніципалітети, які долучаються до неї, самостійно розробляють стратегії та програми. У документах чітко визначаються «початкові данні», а також показники, які мають бути досягнуті у кожній сфері. Приміром, фінське місто Turku запланувало «0 викидів у повітря», «0 відходів» та «максимальне зменшення використання природних ресурсів».
Деякі міста запроваджують плани щодо поводження з дощовою водою та стратегії щодо покращення якості підземних вод. Зокрема, такий план має Гдиня (Польща). Виявляється, навіть дощова вода має цінність та може використовуватись для благополуччя міського населення.
Особливу увагу приділяють розвитку зелених зон та збереженню біорізноманіття. Приміром, одна із стратегій, передбачає збереження вимираючого виду «жука-самітника», який зустрічається на дубах, що ростуть в одному з фінських міст. Практично всі міста, акцентують свої плани та стратегії на запровадженні заходів та інноваційних підходів у формуванні «Зеленої системи публічного транспорту», що переслідує основну мету – зниження рівня шуму та викидів в атмосферу.
Протягом виконання Угоди, кожне місто підлягає системному моніторингу для оцінки стану досягнення проголошених показників.
Еко благополуччя Кропивницького: через «зниження», лампочки і без води
Кропивницький поки що не приєдналось до амбітного «Green City Accord», але теж розробило власну Програму природоохоронних заходів місцевого значення на 2021-2023 роки (далі – Програма). Показовим є те, що фактично у 2023 році, має відбутись етап оцінки досягнення показників Угоди для міст, які до неї долучились. Однак Кропивницькому таке не загрожує. І не лише тому, що ми не «Зелене Місто».
Справа в тім, що місцева Програма не містить жодних кількісних показників, які мають бути досягнуті в ході її виконання. Основним результатом, який найчастіше зустрічається у тексті є «зниження». Але на скільки та до якого саме показника – не зазначається.
Загалом Програма має лише 13 заходів. Найбільша кількість передбачаних активностей зосереджена у розділі «Охорона атмосферного повітря». Однак на це не передбачено будь-якого фінансування з місцевого бюджету.
Разом з тим, у переліку природоохоронних заходів знайшлось місце для третього пріоритету «Green City Accord», а саме – збереження природи та біорізноманіття. Ідеться про озеленення міста і цей пункт має найбільше фінансове забезпечення з міського бюджету – 2458,5 тис. грн. Це 75,4% від загальної суми. Однак список активностей тут обмежується лише «виконанням робіт з видалення аварійних дерев та проведенням озеленення на територіях закладів освіти».
Читайте також: У Кропивницькому перевірять і запишуть усі дерева
Знайшлось у кропивницькій Програмі і місце для креативу. Другий за кількістю заходів розділ – «Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів» – має аж чотири (!) активності. А половина з них присвячена лампочкам– «заміні люмінесцентних ламп на світлодіодні». При цьому замінятимуть виключно за кошти підприємств.
Разом з тим, у Програмі не передбачено жодного заходу щодо покращення якості води. І це не зважаючи на наявність кричущих проблем зі станом підземних джерел та річок, що протікають через місто.
Читайте також: В Інгулі і Сугоклії неможна купатися через кишкову паличку
На жахливу якість води з підземних джерел та громадських колодязів неодноразово звертали увагу фахівці, які проводять відповідні лабораторні дослідження, та екоактивісти громадської організації «Флора». Однак на найближчі три роки проблеми води залишаються поза увагою місцевої влади.
У такій ситуації навіть поверхневий аналіз змісту Програми природоохоронних заходів Кропивницького дозволяє зрозуміти, що з такими підходами місто ще довго залишатиметься далеким не тільки від європейського рівня, а й від стандартів чистого довкілля та всебічного благополуччя мешканців.
Володимир Бочаров-Туз, аналітик ГО «Флора»