Майстриня з селища Грузьке Кропивницького району Віта Третяк за шість років виготовила більше півтисячі ляльок-мотанок. Їх жінка дарує та робить на замовлення. Говорить, що це частина її життя.
Про це йдеться в сюжеті Суспільного, повідомляє Перша електронна газета.
Мотанки діляться на три види: наречена, лялька-берегиння і немовля, розповіла майстриня.
“Ляльки із Середньої Наддніпрянщини робили без рук, чомусь так вважали, щоб лялька “не вхопила”. Також не робили обличчя, щоб не надавати їй риси людини. Вважалося, що тоді в ляльку вселиться злий дух”.
Ляльку “Нерозлучники” використовують як оберіг на весілля. Вона має нероздільну руку, що символізує нерозлучну пару.
Ляльку-берегиню роду з ручною вишивкою хрестиком на одязі “Роксолана” майстриня виготовляла місяць.
“У мене постійно був цей образ в голові, зробити цю ляльку, от саме в зеленій сукні”.
У колекції є ляльки-герої повісті Миколи Гоголя “Ніч перед Різдвом”: Вакула, Оксана, Солоха, дяк та чорт. Майстриня згадує, як почала шити ляльки-мотанки.
“Першу ляльку зробила, коли народилась моя третя дитина. Не знаю чому, але мені згадалася моя бабуся, яка казала, що потрібно, щоб був оберіг в колисочці. І я інтуїтивно, ніде не читала, ніде не дивилася, змотала маленьку лялечку і причепила її дитині на візочок”.
Одна з характерних рис ляльки-мотанки – хрест на обличчі. Якщо у ляльки на обличчі нитки у вигляді спіралі – це означає початок чогось нового.
“Взагалі лялькам-мотанкам близько 5 тисяч років. Ще в трипільців вони були. Всі вони чогось були жінки”.
Майстриня каже, це навіть не хобі – це частина її життя: “Я не можу без того, щоб не робити ляльки”.
Нині у колекції майстрині 30 ляльок-мотанок.
Нагадаємо, страва бабусі з Кіровоградщини увійшла в меню онлайн-ресторану пам’яті.
Читайте також: Гравюри школярів з Кіровоградщини виставили у польському музеї
