Днями у КЗ „Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій”, що в Олександрівському районі, пройшла обласна методично-практична конференція, що порушувала питання організації протитуберкульозної допомоги дітям.
– Ідея проведення конференції у нашому санаторії – єдиному на всю Кіровоградщину закладі, де лікують від туберкульозу дітей – належить департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації. Участь у ній візьмуть міські, районні педіатри, фтизіатри дитячі, та інші фахівці, які відповідають за надання медичної допомоги дітям. Ми хочемо ближче познайомити їх з нашим санаторієм, – розповіла головний лікар Староосотського санаторію Надія Левченко напередодні конференції.
А перед її початком вона влаштувала гостям екскурсію закладом. Лікарі мали можливість побувати у всіх корпусах, фізіотерапевтичному кабінеті, кабінеті лікувальної фізкультури та інших кабінетах. Вони в один голос відзначили високий рівень надання медичних послуг дітям, охайність і чистоту у приміщеннях та на всій території санаторію.
– Торік наш заклад відзначив своє сімдесятиріччя, – зазначив лікар Староосотського санаторію Євген Багнюк, який тут працює з травня 1953-го року, а очолював його більше тридцяти років, – але за всі роки я не пригадую, щоб до нас з’їжджалися лікарі з усієї області. І що зараз вони всі тут – позитивний фактор. Нам є що показати, про що поговорити і над чим попрацювати.
Якраз „про що” і „над чим”, роз’яснила, відкриваючи конференцію, Надія Левченко. За її словами, на сьогодні в Україні гостро стоїть проблема туберкульозу, яка за рівнем захворюваності знаходиться на другому місці серед європейських країн, у тому числі й дитячого. По кількості захворювань Кіровоградська область у першій десятці. Не кращі справи й у Олександрівському районі. Торік, приміром, у самому райцентрі було виявлено дитину, яка не лише хворіє на туберкульоз, а й інфікована на ВІЛ…
Цю важливу для всієї області тему на конференції продовжили лікар-фтизіатр Кіровоградського обласного протитуберкульозного диспансера Алла Щаслива, завідуюча амбулаторно-поліклінічним відділенням КЗ «Кіровоградський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом» Ельвіра Хомяк, лікар-фтизіатр Староосотського дитячого обласного протитуберкульозного санаторію Юрій Баглюк, головний педіатр департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації Надія Дегтяр. Вони наводили цифри статистики захворюваності на туберкульоз, ділилися новими методами лікування, пропонували співпрацю…
Це все на офіційному рівні. А які враження у них залишилися від самого санаторію і від рівня лікування та оздоровлення маленьких пацієнтів у його стінах?
Завідуюча амбулаторно-поліклінічним відділенням КЗ «Кіровоградський обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом» Олена Хомяк поріг Староосотського санаторію переступила вперше.
– Мені соромно, що я не знала, що у нашій області є такий прекрасний заклад! – зізналася вона.
З її слів, на сьогодні туберкульоз та СНІД тісно пов’язані. Приміром, в Одеській області п’ятдесят відсотків хворих на туберкульоз є й ВІЛ-інфікованими. У Кіровоградській області цей показник становить трішки більше тридцяти відсотків. На жаль, ця проблема не обійшла й Олександрівщину…
– Добре, що я відвідала санаторій і сама змогла переконатися, що лікування та оздоровлення дітей у санаторії поставлено на високий рівень. А враженнями обов’язково поділюся з колегами у Кропивницькому, – підсумувала Олена Георгіївна.
Петро Прохода, лікар-фтизіатр Знам’янської міської лікарні, сказав, що не був у цьому санаторії десь з 2005 року. Він приємно вражений тими позитивними змінами, які відбулися у закладі.
– Торік зі Знам’янки сюди направили на оздоровлення двоє дітей. Та, думаю, вже цього року відпочинок у Старій Осоті запропоную значно більшій кількості юних жителів нашого району, – переконаний Петро Сергійович.
Лікар-фтизіатр з Добровеличківки Ірина Кузьменко у розмові розповіла, що у Староосотському санаторії не вперше.
– Моє знайомство з цим закладом розпочалося десять років тому. Тоді я працювала педіатром у районній лікарні. Ми з чоловіком мали двох дорослих дітей і вирішили створити дитячий будинок сімейного типу. Взяли з інтернату десятьох дітей. Коли привезли їх додому, зрозуміли, що без спеціального оздоровлення цим хлопчикам і дівчаткам не обійтися… Я раніше вже чула про санаторій у Старій Осоті. Тому вирішили привезти дітей сюди…, – згадала Ірина Василівна.
І додала, що у перші дні дуже хвилювалася за дітей. Та з’ясувалося, що даремно.
– Потім дітвора була тут майже щороку. Їхали завжди сюди залюбки. Ми з чоловіком зрозуміли, чому. Бо тут була тепла, затишна, справжня сімейна обстановка, – пояснила жінка.
Та ще з гордістю сказала, що їх діти вже виросли, стали дорослі, дехто навіть має свої сім’ї, але з радістю згадують Стару Осоту. Та не могла вона не сказати й про одну з проблем, що стосується їх, Добровеличківського, району:
– Днями, як лікар-фтизіатр, запропонувала одній з жінок, у якої виявлено туберкульоз, оздоровити її дитину у Староосотському санаторії. Мама була ніби й не проти… Але втрутилися спеціалісти служби у справах дітей, які скептично ставляться до подібного закладу, і… не дозволили дитині приїхати сюди на лікування.
Лікар переконана, що це не правильний підхід до вирішення проблеми подолання туберкульозу. «Позбутися цього недугу як у дорослих, так і у дітей можна лише спільними зусиллями – сім’ї, медичних працівників, місцевої влади та різних соціальних працівників,» – переконана вона.
До такої спільної думки прийшли й всі учасники конференції, бо змогли на власні очі переконатися, що у Староосотському санаторії дійсно лікують, дійсно оздоровлюють і дійсно дають дитині шанс у майбутньому більше ніколи не думати про цю хворобу. А концерт, який організували юні вихованці закладу для дорослих гостей, тільки підтвердив це.
Галина Шевченко для Першої електронної
Фото Світлани Барабанової