Обов’язок пам’ятати: у Кропивницькому презентують книгу про Голокост на Кіровоградщині

Люблю писати про хороші, мотиваційні, цікаві історії. Пишу про людей, які хочуть і вміють робити важливі речі. Слідкую за оновленнями в сфері реформ і намагаюся писати про складне простими словами)
Ілюстрація

27 січня з нагоди річниці звільнення в’язнів Аушвіца (Освенцима) в приміщенні синагоги відбудеться презентація книги Василя Даценка “За те, що євреї” про Голокост на Кіровоградщині. 31 січня о 17:00 книгу презентують у бібліотеці ім. Д. Чижевського.

“Трагедія Голокосту назавжди залишилася страшним уроком і грізним попередженням усьому людству Наш обов’язок –  про це пам’ятати.. Про тих, хто безвинно загинув з-за своєї національності через  чиюсь расистську примху. Пам’ятати про тих людей, які дивилися в очі смерті, але йшли на неї. Про тих матерів, які готові були віддати життя заради  порятунку своєї  дитини. Пам’ятати і про тих, хто не боячись смерті, рятував  приречених на смерть. Але ми повинні не просто пам’ятати. Необхідно про цей страшний історичний урок розповідати.  І тоді  можна бути переконаним, що людство більше не породить жорстокість таких неймовірних масштабів”, – каже автор книги Василь Даценко.

Про масове винищення євреїв  нацистами  у Другій світовій війні написано багато  книг, захищено  значну кількість  наукових дисертацій, відзнято  сотні художніх фільмів. У світовій мережі  розміщена  велика кількість доступних широкому загалу архівних документів,  що показують весь жах явища Голокосту. Доступними стали спогади людей, які або  самі пройшли крізь пекло гітлерівського геноциду і дивом залишилися живими,  або були свідками  масового вбивства людей з-за їх національності у  тій чи іншій  місцевості, що опинилася під нацистською окупацією.  І хоч пройшло уже понад 70 років  від дня завершення Другої світової війни,  тема Голокосту   надзвичайно актуальна сьогодні, коли по всьому світу тліють міжетнічні конфлікти, у полум’ї  яких  воскресають  з колишньою силою  ідеї  масового знищення  людей з-за  їх національності, мови, релігії  чи  кольору шкіри. Людство знову стоїть перед необхідністю протидіяти таким явищам.  Завданням цивілізованого світу є  уникнути катастрофічних наслідків та помилок минулого.

1 листопада 2005 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 про відзначення  27 січня Міжнародного дня  пам’яті жертв Голокосту. 27 січня було обрано тому, що саме в цей день у 1945 році Червона  армія визволила уцілілих в”язнів найбільшого нацистського табору смерті Освєнцім-Біркенау на території Польщі.  За час існування цього концтабору у ньому загинуло від 1,5 до 2,2 млн чоловік, у більшості євреїв. Саме після  Освєнціма  широкому   загалу стали відомі страшні злочини гітлерівців проти людства.

У 1941-1944 рр. в Україні  різними способами  гітлерівцями  було знищено понад 1,5 млн. євреїв: понад 500 тис. у другій половині 1941 р., понад 750 тис. у 1942 р., до 150 тис. у 1943 р., понад 100 тис. у 1944 р. За даними  нацистської статистики,   в Кіровоградській  області  було знищено 12 тис. євреїв.

Саме темі Голокосту  у центрі України, у межиріччі Дніпра та Південного Бугу,   присвячено книгу Василя Даценка “За те, що євреї”.  До речі, деякі фрагменти майбутньої книги автором публікувалися на Першій електронній.

15977805_1393487070722679_2972774040037374240_n

Поширити:

Залишити коментар:

коментар