Сьогодні, 29 вересня, у Кропивницький завітав поет Іван Драч. Відомий шістдесятник під час зустрічі зі студентами розповів про те, як маленький випадок змусив змінити мрію стати моряком і бути письменником, заздрість до розумніших за себе, нове розуміння “російського етапу” у своєму житті та заповітну мрію сучасності.
Як тільки-но Іван Драч зайшов до аудиторії, усі були під враженням від зустрічі з ним. Він схожий на доброго дідуся із сивою, як у лева, гривою. Коли поет читав свої найновіші вірші, в аудиторії панувала магічна та невимушена атмосфера. Окрім декламування поезії, жива легенда із задоволенням відповідав на питання аудиторії та поділився історією того, як вирішив стати письменником:
“Ще з дитинства я мріяв стати моряком, оскільки мій тато служив на флоті. Але якось у школі я вирішив написати вірш в газету – віддав його редактору і пішов собі. Одного дня мене наздогнав знайомий і показав мій вірш із підписом: “Іван Драч, учень сьомого класу”. Тоді я зрозумів, що це доля”, – з теплом згадує поет.
Студенти хотіли почути, звідки береться геніальність до написання творів. На це питання Іван Драч відповів із жартом та чесністю:
“Я заздрісна людина, чесно кажу. Мені завидно тим, хто розумніший чи кращий за мене. Але я ніколи не заздрив Миколі Вінграновському. Таке враження, наче Господь розцілував його з ніг до голови. Я думаю, що геніальність набувається. Зараз дивлюся на те, що писав у 20 років. Розумію, що мені гидко це читати. З роками стає все краще. Я впевнений, аби бути геніальним, варто мати жагу до знань, до книжок, до світу, до мистецтва”.
Частину свого життя український поет-шістдесятник провів на Росії, навчаючись у Москві. Він на власні очі бачив як зароджувався театральний та літературний рух у цій країні. А нещодавно на зібранні у Баку поет лаяв “рузький мір”. Тоді на захист українця став російський інтелігент Іван Сидоров. За словами письменника, ця подія дала йому нове розуміння “російського етапу” у житті:
“Я починав свою діяльність з викладання російської мови та літератури. Згодом моїми улюбленими письменниками стали Чехов, Толстой, Ахматова та ін. А після ситуації у Баку, я зрозумів, що не маю цуратися свого минулого. Ми ніколи не дамо ладу без спільних зусиль”.
Письменник розповів, що його надихає власне оточення. А нещодавно у нього з’явився четверолапий друг з яким Іван Драч проводить більшість часу:
“Мене надихають люди, з якими я спілкуюся. Також дуже люблю тварин. Вони заряджають мене енергією. Раніше у мене була собака Рекс, проте його довелося віддати, бо жінка пережила інсульт. А нещодавно знайома подарувала мені собаку. Тепер ми з ним майже постійно разом. От зараз я стою у цій аудиторії, а мій друг чекає на мене вдома”.
Наостанок Іван Драч розповів, що найбільшою його мрією є закінчення війни на території України. За його словами, йому боляче дивитися на те, як молоді хлопці гинуть на Сході, а більшість виїжджає закордон. Письменник каже, що не потрібно нарікати на час, у який ми живемо, бо лише від нас самих залежить власне життя.
Після спілкування усі присутні могли купити книгу Івана Драча та взяти у нього автограф. За словами поета-шістдесятника, він неймовірно щасливий, що приїхав у Кропивницький і поспілкувався у приємній та невимушеній атмосфері.
Летиція Курята для Першої електронної