Важливо

Фотопрогулянка річками Центральної України

Нещодавно мені пощастило сплавлятися річками Гірським Тікичем, Синюхою та Південним Бугом. Наша команда складалася зі студентів та викладачів Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Очолювали мандрівку (були капітанами) доктор географічних наук Олександр Колотуха та кандидат географічних наук Андрій Домаранський. Саме вони надихнули студентство поринути у пригоди, бо мають величезний досвід походів за плечима.

За розробленим ними маршрутом кропивницька команда подолала 140 км від мальовничого міста Тальне (Черкаська область) до села Мигії, яке славиться своїми порогами (Миколаївська область). “Флотилія” складалась з двох катамаранів та двох байдарок. Всього – 15 учасників сплаву.

Тож пропоную зануритись у фотопрогулянку разом зі мною.

Особливістю маршруту були порослі деревами береги річок. Тільки уявіть: ви пропливаєте біля гілля, яке звисає вздовж річища, надає таємничості території, створює загадкову атмосферу.

Прокидаючись, неможливо було відвести погляд від річкової долини, закутаної в легкий ранковий туман. Доповненням до неймовірного краєвиду ставало лагідне сонечко, ясне блакитне небо та дзвінкий щебет птахів, що лунає звідусіль.

Впродовж семи днів ми споглядали неймовірні пейзажі, українські сільські хати та церкви, що впритул розташовані до річки.

У межах сірого бетонного міста не почуєш шурхоту бурхливих шивер (це такі водяні перешкоди з каміння), які часто й густо траплялись на нашому шляху. Згадуючи проходження цих водяних «атракціонів», хочеться знову поринути у мандри!

Пропливаючи села, наші катамарани та байдарки ніколи не залишався поза увагою місцевих жителів. Нас підтримували захоплені погляди і гучні вигуки дітей: «Слава Україні!», що постійно доносились з берегів. Дорослим був цікавий маршрут, а дітлахи із задоволенням погоджувались на наші пропозиції покататись.

Наша подорож не була ідеальною. Звісно, траплялись непередбачувані моменти. Неодноразово доводилось обходити ділянки річки (нести на руках катамарани й байдарки), які були суцільно порослі рослинністю, в окремих випадках нам перешкоджали гідроелектростанції.

Щовечора ми збиралися біля багаття і спостерігали, як заходить сонце.
Такі посиденьки створювали неймовірну атмосферу, тому частинка мого серця назавжди залишиться в тих краях!

Під час обідньої зупинки у Вільшанці нам пощастило зустріти вихованців місцевого знаменитого каное-клубу. Хлопці і дівчата завзято проводили тренування на одному із пляжів.

Чи не найяскравішим спогадом зі сплаву залишаться веселі баталії, якими ми розважались щодня. Це – раптові водні битви, піратські блокування шляху і зненацькі «позичання» прапорів або карт. Такі розваги між нашими плотами створювали дух змагальництва та відволікали від важких фізичних навантажень.

Траплялись ділянки, яким було характерна широка річкова долина та відсутність будь-яких перешкод.
Уявіть – немає ні вітерця, ні хвильки, лише просторе річкове дзеркало. Краєвиди захоплюють дух, а вода вражає своєю чистотою. Побачивши таку красу, неможливо не закохатись у річки степової України.

Долаючи шлях у межах Первомайська, мене особливо вразила цікава історія цього міста. Отже, Первомайськ розташований при злитті Південного Бугу та Синюхи. Раніше місто було поділено на три частини — Ольвіополь, Богопіль та Голта, які проіснували, як окремі поселення до 1919 року (!). Наша команда відвідала містечко під час травневих свят. Було помітно, що місцеві мешканці полюбляють відпочивати на березі своєї річки.

На превеликий жаль – подорож закінчилась. Кінцевою зупинкою нашої мандрівки було селище Мигія. Нижче за течією Південного Бугу розташований Мигійський каскад порогів, від якого починається славетний Національний природний парк “Бузький Гард”. Саме там зосереджено чимало тих водяних «атракціонів» – перекатів та порогів, які так полюбляють туристи-водники вищого рівня. Ми не потрапили на Мигійські пороги, бо треба було повертатись додому, до рідних стін університету. Але ми плануємо повернутися сюди, щоб знову набратися нових вражень і по-справжньому зарядитись позитивними емоціями.

Тепер можу з впевненістю сказати, що у сплаві ви відкриєте в собі нові можливості, приховані вміння та наповнитесь незабутніми емоціями, навчитесь тримати свої думки подалі від щоденних проблем.


Гайда у мандри!

Олександра Сухенко, студентка 2 курсу природничо-географічного факультету ЦДПУ

фото автора

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*