Учора, 1 грудня, у рамках проекту «Мережа» до Кіровограда завітав поет, журналіст, арт-волонтер Дмитро Лазуткін, який презентував нову збірку поезій “Червона книга”. Окрім поезій, Дмитро прочитав “забутий пароль”, розповів про слухняність серця та відкрив таємницю того, як не залив останній поєдинок Кличка (який він коментував) нецензурною лексикою.
“Червона книга” була презентована в рамках проекту «Мережа», ініціатором якого є Міжнародна літературна корпорація MERIDIAN CZERNOWITZ, що охоплює всю Україну. У Кіровограді проект здійснюється за підтримки ГО “Спільна дія” та готельного комплексу “Зірка”.
“Червона книга” – уже 8 у арсеналі Дмитра Лазуткіна. До Кіровограда письменник привіз ще і “Добрі пісні про поганих дівчат”, з якої теж зачитав кілька віршів. Перша електронна зазвичай не публікує уривки поезій, але зробимо виключення для одного із віршів Дмитра, найкоротшого: “Я забув пароль. Всі померли”.
“Чому “Червона книга?” Подивіться на неї. Вона – червона! – розповідає Дмитро Лазуткін і додає, – А якщо серйозно. Всі ми знаємо про Червону книгу, в якій зібрано вимираючі види тварин. От для мене це колір почуттів, які знаходяться на межі зникнення”.
Дмитро розповідає, що він більше любить читати позитивну поезію, а писати – сумну. Багато його віршів присвячені жінкам: “Як ви розумієте, не всі поезії написані про одну жінку”. Дмитро каже, що слухається свого серця: “От, коли моє серце мені каже: “Діма, давай, пора” – я його слухаюсь. Тому закохуюсь час від часу. Але ж я людина не одружена – можу собі це дозволити”.
Окрім творчих досягнень, у резюме Дмитра Лазуткіна міститься стрічка “боксерський коментатор”. Хоч поет і обіцяв не влаштовувати рингів, але кіровоградці вирішили по-іншому. Гості все ж запитали про погляд поета на останній поєдинок Кличка-Фьюрі (який коментував Дмитро). Поет зазначив, що на його думку, Володимиру Кличку все ж рано на пенсію. А програв він “поки був свіжим”. Найбільше кіровоградців цікавило те, як Дмитру вдається контролювати свої слова, коли “хочеться висловитись більш емоційно”. На це поет відповів: “Коли мені хочеться вжити щось агресивне, я просто заміняю бажані слова на метафори. От якщо я кажу: “Боксер із синього кутка відплив у човні своїх мрій” – це означає, що я хотів висловитись більш емоційно”.
Ольга Ткаченко, Перша електронна газета
Фото Артема Луценка