Чим займається організація AIESEC у Кропивницькому? Як відбувався перший повноцінний проект осередку? Що було найскладнішим для стажерів з Індонезії та Туреччини в Кропивницькому? Як реагують на іноземних гостей мешканці міста та школярі? Кому і навіщо надіслав брендові подарунки DZIDZIO?
Про це та багато іншого Першій електронній розповіла президент локального комітету AIESEC у Кропивницькому Аліна Маркіна.
Філософія AIESEC
AIESEC – найбільша в світі молодіжна організація, яка була створена ще в 1948 році студентами з 6 країн Європи. Молодіжна організація AIESEC 25 працює в Україні, але у Кропивницькому комітет з’явився нещодавно. Вона займається організацією міжнародних стажувань для розвитку молоді. Це і вивчення англійської мови, і проведення тренінгів, і просто ознайомлення людей з іншими культурами. Минулого місяця у Кропивницькому реалізували перший повноцінний проект стажувань для іноземних студентів. Волонтери з Індонезії та Туреччини працювали з дітьми на базі гімназії ім. Т. Шевченка, а також проводили мовні курси у Молодіжному центрі міста Кропивницького.
Президент локального комітету AIESEC у Кропивницькому Аліна Маркіна каже, що основна мета цієї організації – це розвиток людського потенціалу, лідерства. Вони прагнуть миру у всьому світі і зробити хоча б щось у цьому світі добрішим.
«Частіше за все, це соціальні стажування – люди приїжджають сюди, щоб щось покращити в цьому світі», – каже Аліна.
Успіх першого масштабного проекту у Кропивницькому
Організація AIESEC у Кропивницькому існує 11 місяців, хоча в Україні вона діє досить давно.
«У Кропивницькому зібралася така невелика група студентів, які сказали: «Так, ми хочемо розвиватися, це прикольна школа життя», і відкрили свій локальний комітет. Взимку був перший повноцінний проект, коли до нас приїхали три стажери, які допомагали вивчати англійську мову», – коментує Аліна Маркіна.
За словами Аліни, реакція людей на експеримент з міжнародними стажуваннями у Кропивницькому була різною. Спочатку їм було дивно, але згодом все більше людей проявляли цікавість до проекту:
«Спочатку це було трошки страшнувато для нашого міста – люди не зовсім розуміли, навіщо це робиться. Але цікавість подолала їх, і був дуже великий попит. Було цікаво спілкуватися із стажерами, їх запрошували у гості, ходили в кав’ярні, намагалися якось з ними поспілкуватися. Тобто люди досить позитивно реагували», – говорить Аліна.
Host family
Проживання волонтерам не забезпечують ні готелі, ні гуртожитки, тому шість тижнів вони мають жити в сім’ї, яку знаходить організація AIESEC. Такі родини сприймають цього студента як дитину, про яку треба піклуватися. Тому що то і є по суті діти – волонтери це переважно студенти перших курсів. За словами Аліни Маркіної, host family у нашому місті знайти було непросто, але осередку це вдалося.
Наприклад, сім’я вчительки гімназії №5 Ольги Івашури стала host family для студента з Індонезії. Ольга розповідає, що важко було познайомити волонтера з нашим містом, але попри все він став частиною їхньої родини.
«Я спочатку познайомилася з головою AIESEC Аліною Маркіною, і мене зацікавила можливість стати host family. Ми погодилися прийняти хлопчика з Індонезії, його звуть Берзуну Кардін. Півтора місяці він жив у нашій родині, спілкувався з нами і ми стали дуже близькими людьми один одному. Звичайно, ми переживаємо завжди за нього, адже наше місто не підлаштоване під іноземців – майже ніхто не розмовляє англійською починаючи від продавців торгових центрів і закінчуючи водіями маршруток чи тролейбусів. Тому це була велика проблема – навчити його пересуватися містом».
Робота іноземних стажерів зі школярами
Ольга Івашура – вчитель гімназії ім. Т. Шевченка у Кропивницькому, тому вона могла не тільки спостерігати за волонтером вдома, а й подивитися на роботу всіх стажерів, оскільки вони проводили в гімназії багато часу з дітьми різного віку. Волонтери ділилися своїми знаннями, а діти – знайомили гостей з українськими звичаями:
«Усі стажери і волонтери один день щотижня проводили в нашій гімназії і спілкувалися з дітками, з першого до одинадцятого класу. Вони з нами грали в волейбол, пробували робити наш український hand made, розповідали про свої культури, цікавилися нашою. Вони потрапили до нас якраз на новорічні свята, і наші діти максимально створювали святкову атмосферу: і колядки ми співали українською та англійською, і вареники їли. Вони стали рідними для школи», – говорить Ольга.
За словами Ольги Івашури, до роботи з волонтерами були задіяні не тільки діти, школярі, а й їхні батьки та вчителі. На базі гімназії проводилися мотиваційні тренінги, діти готували концерти для гостей, годували смачними стравами за українським звичаєм.
«Ми ставили перед собою мету культурного обміну, підвищення мотивації в дітей до вивчення англійської мови. Тому що коли приїжджає людина і ти можеш говорити з нею тільки англійською це змушує замислюватися. Ми досягли неймовірних результатів, – із захопленням розповідає Ольга, – Звісно, було важко, тому що в день було по сім-вісім локацій з різними проектами. Це було насичено для школи і, я думаю, для волонтерів теж. Але ми дуже задоволені, що не побоялися запросити їх».
Завдяки одному із учнів гімназії Т. Шевченка, який знімався у відеокліпі українського співака DZIDZIO, волонтери отримали брендові подарунки від музиканта. Ольга Івашура згадує, як вони розповідали гостям хто такий DZIDZIO і жартує, що тепер кропивницька організація вийшла на всеукраїнський рівень.
Що AIESEC готує на 2018 рік?
Організація AIESEC в подальшому планує реалізувати ще не один молодіжний проект із залученням волонтерів. За словами Аліни Маркіної в планах організації є вже три проекти на цей рік.
«У нас є зимовий і літній піки. На літній пік у нас буде школа лідерства для людей 17-25 років, які вже не просто будуть вивчати англійську мову, а й розвиватимуть у собі лідерські якості. Учасники вчитимуться правильно виступати на сцені, спілкуватися з людьми – так, щоб вони тебе слухали, звертали на тебе увагу. Інколи цього не вистачає, – розповідає Аліна. – Другий проект буде пов’язаний з онкодиспансером. До нас приїдуть стажери, які допомагатимуть психологічно відволіктися від хвороби і вивчити щось нове, звичаї якоїсь країни. І третій проект, скоріше за все, буде пов’язаний зі школами – стажери будуть приїздити і місяць спілкуватися з дітьми, розповідатимуть про культуру своєї країни і дізнаватимуться про нашу».
До громадської організації AIESEC можуть вступити студенти та молодь до 29 років. Аліна Маркіна вважає AIESEC школою життя, якій потрібні активні студенти.
«Долучитися до нашої команди можуть студенти, активна молодь, тому що AIESEC – це дуже важлива школа життя. Особисто мені, як журналістові, це дуже допомагає в житті», – розповідає Аліна.
Окрім того, Аліна Маркіна додає, що якщо зараз немає можливості поїхати в іншу країну, то завдяки такій організації, як AIESEC, із різними культурами можна познайомитися навіть вдома. Поміж тим, можна вивчити англійську мову, розвинути в собі лідерські якості, навчитися працювати в команді не тільки заради себе, а і для того, щоб зробити цей світ трішки кращим.
