Днями в Київському політехнічному інституті ім. І. Сікорського відкрили пам’ятний знак на місці побудови літака «Кудашев-1» – першого літака вітчизняної конструкції, який здійнявся у повітря. Знак встановили на місці дерев’яного ангару, в якому збудував свій аероплан професор Київського політехнічного інституту, інженер і вчений-аграрій князь родом із Малої Виски Олександр Кудашев.
Як повідомляється на сайті Маловисківської міськради, до участі в урочистостях організатори запросили керівництво Маловисківської міської ради.
“Сьогодні науково доведено, що Олександр Кудашев народився у місті Мала Виска, тобто є нашим славним земляком. Крім того, Маловисківська міська рада під керівництвом міського голови Юрія Гульдаса вже двічі поспіль проводить масштабний захід – Авіафестиваль «Вись», однією з складових якого є вшанування відомих маловищан, діяльність та досягнення яких заклали фундамент розвитку авіації. Зокрема, Олександра Кудашева – першого інженера-конструктора, що першим збудував літак у тодішній Російській імперії, до складу якої входила Україна”, – йдеться у повідомленні міськради.
За інформацією, від міської ради участь в урочистостях взяла участь секретар міської ради Леся Постолюк, яка також виступила на засіданні Круглого столу з повідомленням на тему: «Відомі імена в історії Малої Виски та розвиток туристичної галузі (на прикладі родини Кудашевих)».
“Пам’ятний знак – це гранітна брила з табличкою, на який зображено аероплан у польоті (автори проекту – провідний архітектор КПІ імені Ігоря Сікорського В’ячеслав Снєжкін та головний інженер підприємства «Лібава» Дмитро Яремчук). Встановлено його на місці дерев’яного ангару, в якому збудував свій аероплан екстраординарний професор Київського політехнічного інституту, інженер і вчений-аграрій князь Олександр Кудашев. Цей апарат став першим вітчизняним літаком, що зміг відірватися від землі. У київське небо 23 травня 1910 року здійняв його сам розробник. До того дня громадяни Російської імперії бачили польоти лише закордонних аеропланів”, – повідомляється на сайті КПІ.
«Сьогодні в нас знакова подія. Ми відроджуємо пам’ять видатної людини, яка своєю творчістю змінила світ. Це князь Олександр Сергійович Кудашев, – наголосив на церемонії відкриття пам’ятного знаку ректор КПІ імені Ігоря Сікорського академік Національної академії наук України Михайло Згуровський. – Ми вшановуємо досягнення людської думки, його досягнення, досягнення його інженерної творчості. Вшановуємо досягнення нашого професора, який саме тут зробив свій прорив у майбутнє».
Участь у церемонії відкриття і розрізанні символічної стрічки перед пам’ятним знаком взяли президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало, аташе з питань університетського і наукового співробітництва Директор французько-українського центру університетського і наукового співробітництва Сільвен Ріголле та директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук академік НААН України Віктор Вергунов.
Пам’ятний знак між корпусом №6 («Хімічним») університету та Науково-технічною бібліотекою ім. Г. І. Денисенка встановлено саме тепер невипадково, адже 2017 року відзначається 145-річяя від дня народження Олександра Сергійовича Кудашева і 100-річчя від дня його смерті. Тож з цієї нагоди після урочистостей просто неба в Державному політехнічному музеї при КПІ імені Ігоря Сікорського відбувся круглий стіл, присвячений життю і діяльності цього непересічного інженера і науковця.
Випускник Інституту інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі, Олександр Кудашев залишив слід не лише у залізничній справі та будівельному мистецтві (працював на будівництві залізничної лінії від Тифліса до Карса), але й в аграрній науці (провів дослідження ґрунтів чорноземної смуги Європейської частини Російської імперії, обґрунтував найвигідніше для зернового типу використання фермерського господарства площею 50-100 десятин), викладав у КПІ (на кафедрі будівельного мистецтва й архітектури), обіймав високі посади в Київській губернській управі, згодом знов викладав, але тепер уже в Політехнічній школі в Парижі тощо. Проте сьогодні відомий він, усе ж таки, передусім внеском, який зробив у справу становлення вітчизняного авіабудування. І саме в КПІ він побудував три з чотирьох свої аеропланів. Однак попри те, що ім’я Олександра Кудашева нині знайоме не лише фахівцям з історії авіації, але й багатьом з тих, хто просто цікавиться минулим нашої країни, в біографії його залишається доволі багато, сказати б, «білих плям». Навіть точне місце і обставини його смерті до сьогодні нез’ясовані. Відомо лише, що закінчив він свій земний шлях в часи Першої світової війни у Франції. Забутими були й більшість його наукових праць.
Нагадаємо, маєток Кудашевих – найбільша історична пам’ятка у Малій Висці. Кудашеві – князівський рід, що походить від темниківського (нині місто Темників, Росія) мурзи, князя Єфая, який жив у першій половині 16 століття. Олександр Кудашев є автором першого діючого літака в Російській імперії.
Крім того, у Малій Висці на Кіровоградщині почали розробку брендбуку. Наразі вже створили пілотний проект, який винесли на обговорення місцевих мешканців, і після остаточного “відшліфування” матеріалів Мала Виска матиме власну візуальну ідентифікацію.
Також відзначимо, у 2016 році у Малу Виску на авіафестиваль завітало кілька тисяч гостей з усієї України. За словами міського голови Юрія Гульдаса, також до них приїхали близько 30 пілотів з усієї країни. Крім того завітав почесний гість КЛА НАУ військовий аташе Посольства Королівства Норвегії в Україні Ханс Петер Мідттун. Одним із співорганізаторів авіафестивалю виступила КЛА НАУ.