Мешканці колишньої вул. Котовського, яку у 2016 році перейменували на вул. Симона Петлюри, виступили проти нової назви вулиці. Вони звернулися до топонімічної комісії з пропозицією перейменувати її у Озерну.
Про це повідомляє кореспондент Першої електронної.
Три мешканки вул. Симона Петлюри сьогодні навіть прийшли на засідання комісії. Вони заявили, що представляють інтереси 145-ти мешканців, які не хочуть, щоб їх вулиця носила ім’я Симона Петлюри. Конкретних аргументів проти цієї назви вони назвати не змогли.
Натомість категорично проти цього виступив член комісії історик Юрій Митрофаненко. Він наголосив, що така їхня пропозиція є антиукраїнською та антидержавницькою. Адже саме цього року в Україні відзначають 100-річчя української революції.
Юрій Митрофаненко коротко розповів жінкам про значення постаті Симона Петлюри в українській історії і закликав їх відмовитись від своєї пропозиції.
Проте жінки все ж наполягали на тому, щоб їх вулицю перейменували знову. Вони заявили, що з ними ніхто не спілкувався на тему перейменування і не проводив роз’яснювальну роботу. Юрій Митрофаненко у відповідь на це запропонував прийти до мешканців вулиці і розповісти про історичне значення постаті Симона Петлюри.
Проти перейменування вул. Симона Петлюри виступила також член комісії Світлана Ковтюх.
У підсумку, за пропозицію перейменування вул. Симона Петлюри проголосував лише голова комісії Андрій Табалов. Решта членів були проти.
Зазначимо, що мешканці цієї вулиці навіть позивалися до суду, але програли його.
Нагадаємо, згідно Закону “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” постановою міського голови від 19 лютого 2016 року вул. Котовського було перейменовано на вул. Симона Петлюри.
Котовський Григорій Іванович, ім’я якого раніше носила вулиця, був українським червоним козаком і отаманом, радянським військовим та суспільним, політичним діячем, командиром червоноармійських загонів та з’єднань у період громадянської війни (1918–1922). Зробив стрімку кар’єру від простого безробітного, судимого за кримінальні злочини до радянського керівника високого рівня, члена Союзного, Українського й Молдавського Центрального Виконавчого Комітету СРСР, типовий життєпис для багатьох радянських керівників того часу. Член Реввійськради СРСР.
Петлюра Симон Васильович – український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради (від 28 червня — 31 грудня 1917) на посаді Генерального секретаря з військових справ. Головний отаман військ УНР (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920).