Важливо

Статус учасника АТО: хто і як його отримає?

Світлана Листюк
Журналістка
Світлана Листюк
Журналістка

Вже майже рік в Україні точиться війна. Щомиті тисячі українських військовослужбовців і воїнів-добровольців відбивають атаки ворога, стримують його натиск. Деякі з них навідуються додому на кілька днів (під час ротації), а хтось воює шість, сім, вісім місяців без відпусток і вихідних. Що чекає на цих хлопців потім? Чи отримають бійці особливий статус в суспільстві – учасника бойових дій – і хто має на нього право?

На ці питання Перша електронна шукала відповіді в українському законодавстві та у в.о. начальника військової частини п/п В2336 майор Андрія Неживого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

У даному документі зазначається, що статус учасника бойових дій надають: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним), співробітникам Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, співробітникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення АТО.

Але, як розповів майор Андрій Неживий, не все так просто, як здається на перший погляд. «У законі написано, що статус отримають військові, які безпосередньо брали участь в АТО, забезпечували її проведення. А яким чином це визначається – не відомо. Є люди, які, наприклад, забезпечують підвіз боєприпасів чи продовольства – щодня їздять під обстрілами і ризикують життям. Вони мають 10-15 командировок в АТО на 2, 4, 10 днів… Але коли хлопці повертаються назад в частину і починають оформляти документи, виявляється, що на статус вони не можуть претендувати», – пояснює Андрій Неживий.

Згідно з законодавством, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань Антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення АТО, забезпечення її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).

Як роз’яснив майор Андрій Неживий, для підтвердження участі в проведенні АТО потрібно мати будь-які документальні докази і чим більше, тим краще. «Самий головний документ, який підтверджує статус учасника АТО, це наказ по військовій частині і наказ по антитерористичному центру СБУ про командирування в зону АТО. І якщо наказ по військовій частині отримують всі без винятку хлопці, яких відправляють на війну, то антитерористичний центр СБУ у наданні наказів відмовляє. Чому – ніхто не пояснює і не аргументує. У такому випадку для військових залишається єдиний шлях – доводити свій статус у суді. Для цього, крім наказу по в/ч, суду ще треба надати фотографії, відео, свідки. Але ж наші хлопці, які воюють з окупантами і захищають Батьківщину, на фоні 100 вбитих не фоткаються!», – розповідає Андрій Неживий.

Згідно процедури, всі накази та довідки, які є підставою для надання статусу УБД, передаються командиром військової частини на розгляд спецкомісій. Надання документів здійснюється протягом місяця після повернення військових із зони АТО. Зазначені комісії вивчають отримані документи і, не виявивши порушень, передають їх на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Саме ця інстанція і приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій.

До речі, в процесі розгляду документів, Міжвідомча комісія має право викликати військового, щоб послухати його особисті свідчення й пояснення, запросити додаткові фотоматеріали і відеозаписи, письмові розпорядження начальства і графіки пересування групи.

У разі, якщо комісія відмовила у наданні статусу учасника бойових дій, військовий має право оскаржити рішення в судовому порядку. Робити це потрібно негайно, щоб не пропустити термінів присвоєння статусу, бо доведеться проходити всю процедуру з самого початку. Але таких випадків поки що не було.

Як розповів майор Андрій Неживий, з-поміж кіровоградських спецпризначенців статус учасника АТО отримали близько 40 осіб, хоча реально в бойових діях брало участь більше 600. «Документи були направлені в Київ, там вони швидко пройшли перевірку комісії і були погоджені. Коли ми подали наступну партію документів, комісія вирішила, що нашим регіоном займатиметься не київське (Центральне), а Південно-оперативне командування. З цього моменту все зависло», – пояснив військовий.

Коли справа зрушить з мертвої точки і чи будуть хоч якісь зміни до завершення війни, ніхто з військових коментувати не береться. Зважаючи на складну систему отримання статусу, зокрема наявність ряду дивних нюансів під час розгляду справ бійців, які претендують на звання учасника АТО (як от потреба у фотографіях і картах з маршрутами пересування груп), хлопцям залишається лише покладатися на совісність начальства з Антитерористичного штабу і вищих державних мужів.

Світлана Томашевська, Перша електронна газета.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*