Ім’я Валентина Лихоліта – керівника клубу Відвага, голови районної Спілки ветеранів Афганістану, відоме більшості новоукраїнців. А з початку військових подій на Сході, про колишнього афганця, а нині заступника командира батальйону «Айдар», якого бойові товариші з любов’ю називають «Батя», почула вся Україна.
Мабуть, востаннє Валентина бачили в Новоукраїнці коли він, повернувшись з Майдану, разом з іншими уповноваженими «міняв владу в Новоукраїнці». В камуфляжній формі, «афганському береті» на голові, він скоріше нагадував героя з якогось кінофільму ніж ще вчорашнього викладача бойових мистецтв у дитячо-підлітковому військово-патріотичного клубу «Відвага». До того, він кілька місяців пробув на Київських барикадах, куди в числі перших поїхав відстоювати свободу і незалежність свого народу. На барикадах в Києві, в якості начальника штабу 8-ої сотні афганців Валентин був з 30 жовтня. Організував підрозділ «Яструб», який наглядав за правопорядком на Майдані. А потім тяжко захворів на пневмонію. Тим самим сама доля ніби відвела його від снайперських куль, які раз по раз відбирали життя майданівців в лютому.
Зустрівшись з Валентином під час написання з ним інтерв’ю до Дня виведення військ з Афганістану, ми почули від нього слова, які переконливо свідчили про те, що перед нами людина, яка знає чого хоче від цього життя, людина, яка не буде миритись з несправедливістю. Тоді він сказав: «Ми обов’язково скинемо цю злочинну владу. Люди вже не можуть терпіти цього свавілля». Влада змінилась. Але Валентин не повернувся до мирного життя. Спочатку тому, що продовжував перебувати на Майдані, забезпечуючи контроль за діями нових політиків. А потім 8 травня опинився на Сході в батальйоні «Айдар», єдиному добровільно сформованому батальйону, підпорядкованому Міністерству оборони.
У розмові з нами дружина Валентина Лариса обмовилась: « Він від природи боєць за справедливість». І тепер, слідкуючи за успіхами «айдаровців» по телебаченню, розумієш, що він не просто воїн, а досвідчений стратег, з яким радиться військове командування, якого поважають і люблять бойові товариші такі ж як і він добровольці.
Валентин Лихоліт приймав безпосередню участь в розробці операції при звільненні від сепаратистів міста Щастя, що на Луганщині. Під його керівництвом та за участі «айдаровців» здійснено не одну вдалу операцію по відбитті у бойовиків важливих стратегічних промислових об’єктів, населених пунктів.
Найбільш кривавим був бій за пригород Луганська – Металіст. “Айдаровці” зуміли відбити у бойовиків бронетехніку, захопити протитанкову позицію і підійшли до Металіста, де захопили блокпост сепаратистів. А потім, вони нарвались на засідку. Бій тривав 17 годин. Під час бою побратим «айдаровців» замкомбат Валентин Лихоліт отримав серйозне поранення в руку.
Після поранення «Баті» командування взяла на себе Надія Савченко, яку «айдаровці» прозвали «Пуля» . Командування АТО дало наказ «айдаровцям» відступити. Надія Савченко, а разом з нею ще шість «айдаровців», потрапили в полон. А загиблим десантникам українські силовики на місці бою встановили дерев’яного хреста.
Після надання першої необхідної допомоги в польовому шпиталі «Батю» доставили літаком у Харківський військовий шпиталь Міністерства оборони. Ось тут він і відчув, що про нього знають не лише на рідній Новоукраїнщині, а й за межами Кіровоградщини. Нашого земляка підтримувало чимало людей, волонтерів, керівники держави. Та найбільшу вдячність Валентин відчуває до своїх земляків, які допомагали не лише фінансово, а й морально. Лариса Лихоліт розповідає, що відразу, дізнавшись про його поранення, матеріальну допомогу надали працівники відділу освіти, шкіл, дитячого центру, пологового будинку, підприємці, чиновники, батьки вихованців Валентина, з якими він займався в клубі «Відвага» .
«Люди допомагали не лише Валентину, а й усім «айдарівцям»», – говорить Лариса. “Добровольці «Айдара» постійно відчувають підтримку новоукраїнської громади. А нещодавно їм передали «УАЗа». Разом з транспортним засобом військовим доставила і жилети-розгрузки та продукти харчування, придбані місцевими волонтерами на зібрані від громади кошти”.
Валентин знову в бойовому строю. «Айдаровці» з нетерпінням чекали повернення свого “Баті”. Ми щиро пишаємось Валентином та іншими своїми земляками, які стали на шлях війни заради миру на всій Україні.
Олена Комісаренко для Першої електронної