Важливо

Закон про освіту: якими тезами маніпулюють сусіди України

Україна через бажання захистити рідну мову отримала конфлікт із сусідніми країнами. Угорщина, Румунія, Болгарія, Греція та Польща заявили, що український закон звужує права нацменшин. До них доєдналися дві країни з-поза меж ЄС: Молдова та Росія. Головними аргументами вказаних країн (а в першу чергу угорського парламенту) є те, що нібито закон про освіту вимагає “закрити” всі школи, виші та профтехнічні заклади з угорською мовою навчання. Проте насправді закриття навчальних закладів в законі не йдеться. Окрім того, наприклад, представники болгарської меншини в Україні підтримали новий закон “Про освіту”. 

Україна не хоче конфліктувати з сусідами, і не переслідує мету порушувати права національних меншин які проживають на її території. Всі національні меншини, які проживають на території України є її громадянами, і мають всі права передбачені Конституцією. Задля об’єктивності Україна направила закон про освіту до венеціанської комісії.

Для розвіяння міфів закону про освіту  міністр освіти України Лілії Гриневич зробила ряд заяв, де вона пояснює, що ж насправді змінює закон про світу.

Зокрема, в європейському виданні EUobserver.com (переклад матеріалу якого опублікував 112) Лілія Гриневич відповіла на ряд звинувачень щодо нового закону.

“Я хотіла б розвіяти міфи, які щодо нового закону старанно поширює Угорщина. Ніхто не збирається забороняти мови яких би то не було національних меншин”, – йдеться у прев’ю до матеріалу

Текст звернення прямою мовою:

Останніми тижнями в єропейських ЗМІ, у коридорах Європейського союзу та інститутів Ради Європи здіймається галас від нового українського закону “Про освіту”.

Сам по собі цей закон — наш ключовий інструмент для модернізації всього освітнього сектору та наближення його до стандартів ЄС. На жаль, деякі з європейських політиків бачать у ньому можливість набрати політичні очки і тому продовжують безсоромно поширювати неправдиві відомості про те, що він порушує права національних меншин.

Я хотіла б пояснити ситуацію.

Мультикультуралізм та етнокультурне різноманіття — наріжний камінь української держави. Наша складна історія і наше особливе географічне положення зробили Україну домом для безлічі національних меншин, які розмовляють різними мовами і зберігають свої культури всередині українських кордонів на заході, сході й півдні. Україна також залишається єдиним домом для деяких корінних народів, таких як караїми, кримські татари і кримчаки, які роблять нашу культуру і нашу спадщину ще багатшими.

Ми забезпечуємо освіту для національних меншин в 735 початкових і середніх школах по всій країні. Майже 400 тис. школярів використовують свою рідну мову для здобуття шкільної освіти. Найбільш поширені мови, крім української, — це польська, російська, румунська, болгарська, угорська та молдавська.

Головний принцип, яким Україна керується в освітній політиці, — це рівний доступ до якісної освіти незалежно від етнічного походження. Національність школяра, учня в Україні не є важливою. Не має значення, хто він за походженням — українець, поляк чи угорець. Усі громадяни нашої країни мають право на рівні шанси в житті.

Тому ми серйозно стурбовані ситуацією в областях, густо населених національними меншинами. Діти там ростуть у замкнутому середовищі, яке розмовляє виключно рідною мовою, в якій державна мова зустрічається вкрай рідко. Особливо це стосується російської, угорської та румунської меншин.

Ми багато років спостерігали за тим, як школи національних меншин викладали мовами національних меншин, тоді як українська мова викладалася як окремий предмет дві години на тиждень.

Не знаєш української мови – не вступиш до університету

Такий стан справ призводить до катастрофічних результатів у галузі шкільної успішності. Скажімо, 55% дітей, які належать до румунської національної меншини, та 62% дітей, які належать до угорської, провалилися в 2017 році на зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО).

ЗНО — обов’язкове випробування для всіх, хто закінчує школу в Україні. Воно відкриває доступ до вищої освіти. Таким чином, ці дані означають, що понад половина дітей, які належать до цих національних меншин, не можуть вступити до університету в Україні.

Більше того, вони позбавляються можливості знайти роботу на державній службі та в місцевому самоврядуванні, а також займати високі пости у всіх регіонах України. Це не просто перешкоди, які ускладнюють життя дітям. Це грубе порушення їхніх конституційних прав. На відміну від угорських політиків Україна не зацікавлена в подальшому збереженні мовних гетто. Знання офіційної мови — фактор соціального згуртування та інтеграції всіх українських громадян у суспільство і повинно залишатися таким.

Закон “Про освіту” спеціально спрямовано на те, щоб виправити цю катастрофічну ситуацію. Поступово підвищуючи кількість предметів, які викладаються українською мовою, ми хочемо підвищувати рівень володіння державною мовою протягом усього періоду навчання в школі. Новий закон дозволяє нам проводити мовну політику, над чим уже працюють у деяких країнах Євросоюзу, — політику гнучкої двомовної освіти.

З першого по четвертий клас школярі будуть навчатися рідною мовою з додатковими годинами української як окремого предмета. Учні початкової школи мають опанувати національну мову як мінімум на рівні A2. Повноцінне двомовне навчання розпочинатиметься у п’ятому класі.

Викладання буде частково здійснюватися державною мовою, але при цьому деякі предмети продовжать викладатися рідними мовами меншин. Співвідношення предметів українською та рідною мовами буде поступово змінюватися з п’ятого по дванадцятий клас. В ідеалі після дев’ятого класу воно має становити 60% до 40%.

Розвіяти угорські “міфи”

Я хотіла б розвіяти міфи, які старанно поширює про новий закон Угорщина. Ніхто не збирається забороняти мови яких би то не було національних меншин. Ці мови продовжать використовуватися в школах поряд з українською мовою. Жодну зі шкіл національних меншин не закриють. Ми також не збираємося звільняти вчителів. Навпаки, на 2018 рік вже виділено державні кошти на підвищення їхньої кваліфікації та рівня володіння українською мовою.

Україна цінує цивілізований діалог і конструктивну дискусію зі своїми міжнародними партнерами. Венеціанська комісія має право висловити свою думку про відповідність наявним вимогам закону “Про освіту”, і ми готові розглянути її рекомендації.

Однак при цьому ми закликаємо всіх зацікавлених міжнародних партнерів разом працювати над реальним і дієвим виконанням цього прогресивного закону.


Також є міф, що все навчання без винятку буде проходити українською мовою. Насправді навчання здійснюватиметься і українською і мовою нацменшин. Міністр заявила, що вони хочуть вийти на модель, яка зараз працює в країнах Балтії, Естонії чи Латвії. Таку заяву Лілія Гриневич зробила у ефірі телеканалу 1+1.


Перебуваючи із робочим візитом у Чернівцях, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич роз’яснила основні тези стосовно міфів, які йдуть із-за кордону. Матеріал опублікований інформаційним агенством Аcc.cv.ua.

Матеріал прямою мовою:

Джерело: acc.cv.ua

Зокрема, мова про міфи, згідно яких школи з мовами нацменшин закриють, вчителів звільнять,  а вивчення предметів мовою нацменщин з 5-го не дозволять.

“Закон передбачає, що, по-перше, всі школи з мовами нацменшин будуть збережені. Діти будуть навчатися рідною мовою. Але при цьому для нас важливо, щоб вони добре знали українську, – зазначила пані Лілія. – Я погоджуюся, що багато з цих міфів точно створені не на території нашої держави”.

Міфи освітянка пов’язує із політичними маніпуляціями:

“Як тільки з’являється мовна хвиля, одразу на неї сідають недобросовісні політики. Фактично створюють колотнечу і ділять наше суспільство”.

Міністр наголосила, що значна частина дітей нацменшин має проблеми з рівнем держмови:

“У випадку румунської меншини, шкіл меншини, маємо результат: понад 60% дітей не склали тестування з української мови, понад 50% – з математики, хоча вона навчалася румунською мовою, понад 60% – з історії України. Це означає, що ми повинні змінити ситуацію в наших школах і підняти там якість освіти і якість вивчення державної мови, зберігши при цьому”.

Лілія Гриневич додала, що низький рівень знання держмови не дає можливості професійно реалізуватися в країні:

“Проблема з рівнем української мови не дає дітям не тільки вступити до навчальнгого закладу. Вони не можуть професійно реалізовувати себе в Україні, мати доступ до держпосади. Ми не прагнемо асиміляції представників нацменшин. Кожна людина має право використовувати рідну мову і навчатися нею. Але при цьому це не має перешкоджати її знанню державної мови, її інтеграції в суспільстві і можливості професійно себе реалізовувати”.

Читайте також: Міністерка освіти і науки прийшла на урок румунської мови в гімназію №6. Найбільші проблеми в дискурсі щодо статті про мову виникли з громадами, де є компактне проживання:

“Діти не дуже чують і вживають державну мову. А вдома і на вулиці розмовляють рідною мовою. Одна справа, якщо це є мова нацменшин слов’янських мов, інша проблема, коли це є такі меншини як румунська і угорська. Їм важко володіти українською мовою. З ними у нас дуже напружена дискусія по імплементації цієї статті: які методики, які підручники. Бо не можна цих дітей навчати за програмою для дітей слов’янських мов. Тому тут у нас більше завдань, – каже пані Лілія. – Ми намагаємося залучати фахівців. Щоб через фахівців іти до батьків. І пояснювати батькам про те, що їхні діти отримують від цього кращу якість освіти. Тому що глибоко в  цьому мають бути зацікавлені батьки”.


Україна не хоче конфліктувати з сусідами, і не переслідує мету порушувати права національних меншин, які проживають на її території. Всі національні меншини, які проживають на території України є її громадянами, і мають всі права передбачені Конституцією. Усе ж, задля об’єктивності Україна направила закон про освіту до венеціанської комісії.
Парламентська асамблея Ради Європи включила в порядок денний осінньої сесії дебати щодо мовних положень закону про освіту. Висновки Венеціанської комісії Ради Європи стосовно українського закону «Про освіту» будуть готові до грудневої сесії. Про це власному кореспонденту УНІАН повідомили в секретаріаті ВК.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*