Важливо

Які проблеми турбують учасників АТО Кропивницького: результати дослідження

Громадська організація “Спільна дія” за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провела моніторингове дослідження «Соціально-економічне становище родин учасників АТО, які проживають в м. Кропивницький Кіровоградської області», метою якого є комплексне вивчення та аналіз потреб і проблем учасників бойових дій та їх родин – мешканців Кропивницького.

Обсяг вибірки дослідження складав 200 респондентів.

Метод  дослідження: індивідуальне  стандартизоване інтерв’ю “face tо face” з використанням анкети з варіантами відповідей до запитань та фокус-група за участю 11 учасників АТО. Опитування здійснювалось за місцем перебування респондентів на території міста Кропивницького. Допомогу у підборі респондентів виконавцям проекту надали у Центрі психологічної реабілітації «Коловорот», у госпіталі ветеранів учасників бойових дій, у відділі соціальної підтримки населення міської ради Кропивницького. Крім того, пошук респондентів за місцем їх проживання здійснювали волонтери Кропивницького та члени ГО учасників АТО “Бойове братство”.

Анкетування тривало протягом листопада-грудня 2016 року.

Респондентам було запропоновано дати відповідь на 7 блоків запитань анкети щодо прав учасників АТО, забезпечення пільг, працевлаштування, медичної допомоги та оздоровлення, визначення першочергових проблем учасників АТО, громадянської позиції та демографічних даних.

Аналіз відповідей запитання першого блоку виявив нагальну необхідність створення єдиного Центру, куди міг би звернутися учасник АТО для отримання вичерпної інформації про власні права та пільги, визначені, як чинним законодавством України, так і рішеннями органів місцевого самоврядування.

Результати дослідження зібрані у презентації.

Детальний опис результатів дослідження:

Перший блок

Станом на сьогодні таку інформацію учасникам АТО найчастіше доводилося шукати з різних джерел (40,0%), а 26,5% опитаних взагалі не змогли її отримати.

Серед локацій, де учасники АТО мали можливість отримати необхідну інформацію, вони відзначили:

  • громадські організації та волонтерів – 31,0%
  • управління соціального захисту – 18,0%
  • військові комісаріати – 14,5%
  • міська рада – 12,0%

Джерелом найповнішої інформації про права та пільги, на думку респондентів, є друзі, бойові побратими, які раніше пройшли шлях їх реалізації та поділилися своїм досвідом (47%) і засоби масової інформації (40,5%). Лише у 8% випадків до опитаних учасників АТО звернулися з питань реалізації пільг і прав представники державних установ і громадських організацій. У 20% респонденти самостійно відвідували такі організації.

Саме тому, 96% опитаних рішуче висловили підтримку створення у Кропивницькому єдиного центру, куди б вони могли звернутися і концентровано отримати увесь пакет інформаційних послуг.

Другий блок

Відповіді на запитання другого блоку анкети дали розуміння того, якими пільгами найчастіше користуються учасники АТО, які з них поки що є недоступними, а які – такими, що не мають попиту.

Найбільш розповсюдженою, за інформацією респондентів, пільгою є пільга на оплату комунальних послуг. Нею скористалися 73,5% опитаних. 67,0% учасників АТО користуються пільговим проїздом у міському громадському транспорті, 26,5% використали своє право на пільги у міжміському транспорті, 26% отримало допомогу на вирішення соціально-побутових проблем, 18,5% мають пільги на харчування дітей в закладах освіти міста, по 13,5% першочергово отримали землю під будівництво і використали щорічну відпустку у зручний час. У той же час, низьку реалізацію мають пільги: знижка на вартість палива (8,00%), на оплату навчання у школах естетичного виховання (6,00%), позачергове користування послугами зв’язку (4,5%), оподаткування, мито, збори (4,5%), першочергове обслуговування (3,5%), першочергове забезпечення житлом (3,0%), позика на будівництво і капремонт (2,0%), першочергове влаштування до закладів соцзахисту, обслуговування вдома (2,0%), першочергове право на вступ до ЖБК (1,5%).

Серед учасників АТО, які мають дітей, пільгою на безоплатне харчування в закладах освіти Кропивницького користуються 42,0% опитаних.

Достатньо гостро в середовищі учасників АТО стоїть питання отримання землі. Лише 7,5% опитаних не мають потреби в земельній ділянці під будівництво. 34,5% респондентів потребують земельних наділів, але не змогли їх отримати, 31,5% перебувають у стані їх оформлення і лише 26,5% змогли реалізувати своє право на землю.

Не простішою, за результатами опитування, виглядає і ситуація з покращенням житлових умов “атовців”. Значна кількість респондентів (44,0%) не стають у чергу на отримання житла, оскільки вважають це безперспективним. 18,0% опитаних підтвердили, що не можуть стати в чергу на житло, 25,5% не мають потреби у покращенні житлових умов. Перебувають у черзі – 10,5%, та жоден із опитаних учасників АТО не підтвердив отримання пільгового житла.

У той же час, 81,5% респондентів висловили думку, що розширення спектру пільг для учасників АТО не має сенсу, оскільки вони вже передбачені у достатньому обсязі. Натомість респонденти висловлювали побажання головні зусилля зосередити на ефективній реалізації вже існуючих пільг.

Найчастіше, відповідаючи на питання щодо збільшення кількості пільг, учасники АТО називали пільги на розмитнення автомобілів (5,5%), повне безоплатне медичне обслуговування для усієї родини (4,5%), пільгові кредити (3,0%), надбавки до заробітних плат (2,5%), безплатне житло (2,0%), пільги на освіту для усієї родини (1,0%), ранній вихід на пенсію (0,5%), пільги по оподаткуванню (0,5%), пільги на паливо для автомобілів (0,5%), повне звільнення від плати на послуги ЖКГ (0,5%), пільги на мобільний зв’язок (0,5%).

Третій блок

Відповіді на питання працевлаштування демобілізованих учасників АТО аналізувалися у третьому блоці анкети.

Загалом, в пошуках роботи перебувають 14% респондентів. Для понад половини опитаних (55,0%) роботодавці зберегли робочі місця, 23,5% не змогли повернутися на попередні місця роботи, 10,5% не працювали до служби в зоні АТО, 1,0% стали пенсіонерами після демобілізації, така ж кількість респондентів звільнилася за власним бажанням з роботи, де працювали до служби в зоні АТО і 0,5% працювали неофіційно.

Послугами державної служби зайнятості скористалися 12% опитаних. 5,5% через службу зайнятості змогли отримати роботу, 2,5% пройшли курс навчання і отримали нову спеціальність, 4,0% до цього часу перебувають на обліку, 1,0% стояли, але роботу не отримали. 36% опитаним відмовили в постановці на облік у Державній службі зайнятості, 49,5% не зверталися по допомогу.

Значна частина демобілізованих учасників АТО (37,5%) мають бажання отримати освіту у вищих чи спеціальних навчальних закладах на пільгових умовах. 11,0% респондентів не знали про таку можливість, 13% – вже навчаються. 38,5% не планують здобувати вищу освіту.

Демобілізовані учасники АТО, які зайнялися підприємницькою діяльністю, найбільше очікують від держави реальних пільг на кредитування (46,5%) і оподаткування (36,0%). 28,5% опитаних очікують на юридичну допомогу від держави під час відкриття власного бізнесу, а 19,0% – мають бажання пройти курс навчання основам підприємницької діяльності. 37,5% респондентів заявили, що не планують відкриття власної справи.

Четвертий блок

Четвертий блок питань анкети дав можливість проаналізувати стан здоров’я демобілізованих учасників АТО та визначити необхідність першочергових пільг, пов’язаних із лікуванням.

37,0% опитаних повернулася із АТО маючи хронічні захворювання та розлади здоров’я, 14,5% – отримали поранення, 26,5% не мають претензій до власного здоров’я після виконання місії в АТО, а 22,0% не змогли дати собі медичну оцінку.

Порівнюючи рівень потреби і реалізації пільг у сфері охорони здоров’я серед учасників АТО, які отримали поранення, чи мають хронічні захворювання, можна зробити висновок, що найбільш ефективно використовується пільга на першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та при першочерговій госпіталізації. Про потребу у такій пільзі заявили 28,16% опитаних, а отримали – 24,27%. По решті існуючих пільг зафіксований їх високий дефіцит в середовищі учасників АТО. Так на безплатне отримання ліків розраховують 59,22 респондентів, а реально отримують – 22,33%. Першочергове безоплатне зубопротезування (46,6%/2,91%), безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням (53,4%/5,83%), щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів (33,98%/5,83%).

15,0% демобілізованих учасників АТО визнали, що потребували послуг професійного психолога. Можливості отримати психологічну допомогу у Кропивницькому є, нею скористалися 34,0% опитаних.

Респонденти визнали, що виконання ними службових обов’язків в зоні АТО в основному адекватно сприймалося у родинах. У 36,0% випадків зафіксовано покращення стосунків в родинах, у 26,0% – нічого не змінилося, в 15,5% випадків – були труднощі у стосунках, але вони подолані і лише в 3,5% опитуваних підтвердили погіршення атмосфери у сім’ї.

У той же час демобілізовані учасники АТО звернули увагу на факт існування проблеми вживання спиртних напоїв серед демобілізованих. 46,0% респондентів вважають, що таке явище трапляється, а 34,0% назвали його дуже поширеним.

П’ятий блок

У п’ятому блоці питань анкети вивчалися проблеми, які потребують нагального і першочергового вирішення, на думку учасників АТО.

Найбільше респондентів турбує вирішення житлових питань учасників АТО (52,5%), отримання земельних ділянок для будівництва (51,0%), надання якісної медичної допомоги (37,0%), бюрократія чиновників (30,5%), юридична допомога (17,5%), безробіття (16,0%), психологічна допомога (15,5%), отримання статусу УБД (12,0%), відсутність комплексної роботи з демобілізованими (11,5%).

Шостий блок

Шостий блок питань вивчав потенціал громадської активності демобілізованих учасників АТО. Так, 89,0% опитаних висловили готовність об’єднуватися у громадські організації, а 75,0% респондентів підтвердили готовність особисто брати участь в їх діяльності.

Спектр такої участі “атовці” бачать достатньо широким. Від готовності звертатися із заявами до інстанцій усіх рівнів (41,0%) до висунення учасників бойових дій кандидатами у депутати місцевих рад і Верховної Ради України (6,5%). Необхідно відзначити невелику частку демобілізованих учасників АТО, що висловили готовність до найрадикальніших протестних дій – 1,0%.

Сьомий блок

Сьомий блок питань був демографічним. В 60,5% родин кропивничан, які відправилися для виконання свого військового обов’язку в зону АТО є діти. 35,5% опитаних мають одну дитину, 20,0% – дві дитини і 5,0% – троє дітей.

Отримані під час моніторингового дослідження результати можуть бути використані для доопрацювання і коригування Комплексної програми підтримки учасників антитерористичної операції в східних областях України та членів їх сімей – мешканців Кропивницького на 2017 і наступні роки та планування роботи місцевої влади з учасниками АТО.

У Кропивницькому презентували рекомендації до міської програми підтримки учасників АТО


Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*