Кіровоградський ансамбль пісні і танцю “Горлиця” на фестивалі всеукраїнського рівня виступав ще 1997 року. Після того колектив багато років мовчав в Україні через те, що не мав фінансування на поїздки. Тому виступав колектив лише на території області.
Днями у Житомирі, куди злетілися колективи української пісні, “Горлиця” знову заграла яскравими барвами своєї творчості. Всеукраїнський фестиваль імені Івана Сльоти запросив до участі колективи із усієї країни. Найбільше учасників було, звісно, з областей-сусідів. Центральний регіон був представлений лише “Горлицею”. На фестивалі були виконані композиції лише Івана Сльоти, вибір яких завчасно узгоджувався із організаторами.
Керівник ансамблю пісні і танцю “Горлиця” Наталія Медведєва розповіла Першій електронній, що Кіровоградщина була єдиним регіоном, який презентував господарям фестивалю коровай.
“Ми довго не їздили по всеукраїнських фестивалях. Завдяки допомозі небайдужих людей, ми знову виступаємо. Дякуємо голові РДА Аллі Поліщук та небайдужим фермерам. До Житомира ми змогли поїхати завдяки підтримці народного депутата Станіслава Березкіна”, – зазначила Наталія Медведєва.
Сльота Іван Михайлович (нар. 3 грудня 1937, с. Яснозір’я, Черкаський район, Черкаська область — пом. 28 липня 2014 р.) — український хоровий диригент, Народний артист УРСР (1979), художній керівник і головний диригент Поліського державного ансамблю пісні і танцю «Льонок», автор численних поетичних та музичних збірок. ПрофесорЖитомирського державного ун-ту ім. І. Франка. Почесний громадянин міста Житомир (2006).
Член Національної спілки письменників України та Всеукраїнської національної музичної спілки.
Працював на Черкаському машбудзаводі. Два роки заготовляв ліс в Архангельській області, щоб заробити гроші на давно омріяний баян. 1956 повернувся додому і взявся організовувати художню самодіяльність у сусідньому селі Кумейки.
Армійську службу проходив в Одесі. Закінчив Одеську вечірню середню школу, згодом Одеське музичне училище (клас баяна).
Випускник Одеської державної консерваторії імені А. Нежданової (1970; з класу баяна — за порадою Анатолія Авдієвського — перевівся на хорове відділення). Після закінчення консерваторії переїхав у Житомир. Відтоді — незмінний керівник Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок».
З 1990 викладав у Житомирському державному університеті ім. І. Франка.
Автор відомих у народі пісень («А льон цвіте», «Не згорає зоря», «Ти мене замани», «Купавушка», «Батьківська хата», «Ой хотіла мене мати» та інші).
Мелодія пісні «У Поліськім краї» (на вірші Г.Столярчука) стала позивними Житомирського обласного радіо.
Нагороджений всіма трьома ступенями ордена «За заслуги».
19 лютого 2016 року одна з перейменованих вулиць Житомира названа на честь Івана Сльот