Учора, 10 березня, у Дніпропетровську з презентацією науково-популярної книги “Українська отаманщина” побував відомий кіровоградський викладач, кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко.
Тут він провів три зустрічі з читачами і журналістами – у “ДНІПРО ПОСТ”, Дніпропетровському національному університеті та Книгарні «Є».
Разом з колегою Олегом Репаном (кандидат історичних наук, доцент ДНУ, заступник директора Інституту О. Поля) Юрій Митрофаненко розповів про особливості формування і діяльності загонів отаманів на всій території України та провів паралелі між отаманщиною ХХ століття і сучасними добровольчими батальйонами.
Найбільше читачі цікавились постатями і ментальністю отаманів, розпитували, у чому різниця між повстанськими формуваннями на різних територіях України, чому вони не змогли об’єднатися в єдину силу, хоча й мали, за великим рахунком, спільну мету.
А ще читачі разом з автором книги намагалися знайти прототипів українських отаманів ХХ століття серед лідерів сучасних добровольчих формувань. І таки знайшли. «Позитивним прикладом в сучасній історії є Дмитро Ярош, якого сміливо можна порівняти з отаманами конструктивно-поміркованого напрямку – Гальчевським і Дяченком. Як негативний історичний приклад, можна навести діяльність отамана повстанського руху Йосипа Біденка і нашого сучасника Сашка Білого», – зазначив Юрій Митрофаненко.
Загалом автор “Української отаманщини” відмітив, що книгу про отаманів було писати важко, адже зазвичай термін “отаманщина” асоціюється з чимось позитивним. А тут, працюючи з першоджерелами, Митрофаненко з’ясував, що чимало з цих людей (той же Біденко) були вкрай негативними персонажами, які скористалися політичним розколом в Директорії й узурпували владу в підконтрольних їм регіонах.
Читайте також: Юрій Митрофаненко: “Будьмо отаманами, але не хворіймо на отаманщину”
Але, як підсумував Олег Репан, сьогодні прикладів негативізму з боку керівників добровольчих батальйонів (так би мовити, сучасних отаманів) практично немає. Адже українська нація за століття подорослішала і набралася досвіду боротьби, здійснила перехід від революційного методу державотворення до легітимного.
«Раніше повстанці воювали навіть між собою та не погоджувалися співпрацювати з державними структурами. Кожен намагався закріпити свою владу і вірив у свою державу. Сьогоднішні ж воїни – це справжні патріоти, які стоять на захисті інтересів української держави. Та й співпраця між державною владою, офіційними ЗСУ та добровольчими формуваннями є більш ефективною і продуктивною», – відмітив Олег Репан.
Приємним моментом презентації стало вручення подарунків: Юрій Митрофаненко подарував свої книги чотирьом найкращим студентам (за результатами сесії) історичного факультету ДНУ. А представники Книгарні “Є” запропонували автору поширити “Українську отаманщину” по своїх відділеннях у всіх містах України.
Дніпропетровськ став другим містом, яке побачило “Українську отаманщину” Юрія Митрофаненка (перше знайомство читача з монографією відбулося в Кіровограді). А вже найближчим часом автор планує презентувати книгу в Києві, Запоріжжі, Красноармійську і Краматорську.
Фото з Фейсбук-сторінки Юрія Митрофаненка