Сьогодні, 5 лютого, у галереї Петра Осовського відкрилась дебютна виставка кіровоградської художниці Анни Козлової.
Анна – студентка факультету дизайну КІРУЕ (зараз ВНЗ має назву Кіровоградський інститут ПВНЗ “Університет сучасних знань” – ред.), де, за час навчання, розкрилася як обдарована особистість. Виставка «Образи, що надихають…» – перша у творчій кар’єрі молодої художниці. На виставці експоновані 12 робіт, які написані протягом трьох років у різних техніках живопису та графіки: олівець, олія, туш, суха пастель, акварель. Серед представлених картин, улюбленою роботою художниці є портрет «Українка» (2015).
Щоб краще зрозуміти творчий світ Анни Козлової, Перша електронна газета звернулась за відповідями до самої авторки.
Кор.: Анна, Зі скількох років Ви малюєте?
Анна Козлова: Я малюю відколи я себе пам’ятаю. Звісно, як у всіх дітей, спочатку це були “шедеври”, які треба було підписувати: щоб зрозуміти що ж там зображено. Але з часом я вчилась і в школі вже інколи до мене звертались з проханнями намалювати щось до свят.
Кор.: Чи пов’язані з творчими професіями Ваші батьки?
Анна Козлова: Ні, моя мама – секретар сільської ради, а тато – в минулому агроном. Але у батька є здібності до малюнку. В дитинстві я часто переглядала його замальовки, думаю, вони також дали мені своєрідний поштовх до творчості.
Кор.: А як батьки поставились до того, що ви обрали творчу професію?
Анна Козлова: Вони активно мене підтримували. Мама купувала мені професійні фарби та інші корисні штуки для художників, коли це було ще не дуже потрібно. Тато в глибині душі, мабуть, жалкував про те, що сам залишив малювання на рівні хоббі (а, можливо, це я жалкувала), і бажав мені реалізуватися у своїх починаннях. Декілька разів ми навіть малювали разом.
Кор.: Чи траплялись у Вас перерви у творчості?
Анна Козлова: Був період, коли я перестала малювати. Та коли прийшов час обирати професію – пішла за покликом душі на факультету дизайну КІРУЕ, як він тоді звався. З першими заняттями я почала малювати кожен день, навіть більшість вільного часу. Мене дуже надихали думки про те, що в майбутньому я буду представником творчої професії.
Кор.: У якому стилі більше любите працювати і чим?
Анна Козлова: Більшою мірою я працюю в стилі реалізм. Не можу сказати, що це мій улюблений стиль, але я хочу навчитись робити реалістичні “речі”, щоб в майбутньому мати змогу якісно поєднувати реалізм та сюрреалізм. Я стараюсь займатись і графікою, і живописом. Але все ж таки мені ближче графіка і, відповідно, графічні матеріали: олівець, вугілля, сангіна. Останнім часом захоплююсь сухою пастеллю. Формально цей матеріал відноситься до графіки, але ним можна створювати справжній живопис.
Кор.: Що Вас надихає?
Анна Козлова:Мене надихає багато різних речей. Природа, мої рідні, письменники, фільми, фотографії, картини інших художників.
Кор.: Чия думка про Вашу творчість для Вас найважливіша?
Анна Козлова: Найважливішою для мене є думка мого чоловіка. Він сам людина творча, з тонким відчуттям прекрасного. І від нього завжди можна чекати конструктивної критики. Часто, коли в мене немає натхнення та бажання братись за олівець, саме він активно мене до цього підштовхує, завжди знає, що сказати. Допомагає також мені своїми ідеями.
Кор.: Хто Ваш улюблений митець і як вплинула на Вас його/її творчість?
Анна Козлова: У мене є декілька улюблених художників, і я часто відкриваю для себе нових митців які мене захоплюють, а інколи й шокують (у хорошому сенсі). Я обожнюю графіку Теодора Кіттельсена, Альбрехта Дюррера, П’єтро Аннігоні (часто малюю копії з його портретів) та живопис Здзіслава Бексінскі. Живопис Бексінскі досить різноплановий і я не можу сказати, що мені подобається все в його творчості, але є багато робіт які я вважаю шедеврами і які глибоко вплинули на мою творчість.
Кор.: Розкажіть про виставку. Чому ви писали саме ці образи?
Анна Козлова: Підбірка робіт для виставки вийшла досить різноманітною, обирати було важко, оскільки їх мала бути обмежена кількість. До підбірки увійшли портретні зображення особистостей, якими я захоплююсь, копії робіт улюблених художників, портрети знайомих та героїв з улюблених фільмів, мої авторські композиції. Чому я писала саме ці образи? Просто в той чи інший час я хотіла створити саме їх. Як писав Ван Гог своєму брату: “Говорити за нас повинні наші полотна. Ми створили їх, і вони існують, і це найголовніше”.
Кор.: Як до Вас “приходить” задум картини?
Анна Козлова: Частіше за все, я намагаюсь не напружено думати над сюжетом або композицією, а відразу починати писати. Все приходить в процесі. Що стосується написання портрету, то тут, звісно, інша справа. Перше, що я роблю, це уважно вдивляюсь в натуру, намагаюсь розгледити всі деталі, зрозуміти людину.
Кор.: Чи є у Вас творче кредо?
Анна Козлова: Якогось сформованого кредо я не маю. Але можу сказати, що мені імпонує мистецтво старої школи. Новітні течії, типу безпредметного живопису, я вважаю позбавленими сенсу. Але в той же час написання лише побутових “предметних” речей на мою думку є прісним і монотонним. Я прагну писати речі, які б мали предметну форму, але безпредметну сутність. Це саме те поєднання реалізму та сюрреалізму, про яке я вже казала.
Кор.: Чим окрім малювання захоплюєтесь?
Анна Козлова: Захоплююсь музикою, я, звісно, не виконавець, лише слухач. Часто дивлюсь мультфільми. Читаю улюблених авторів, таких як Р.Р.Толкін, Г.Ф.Лавкрафт та багато інших. Також займаюсь різними видами декоративно-ужиткового мистецтва: ліплю різні речі з полімерної глини, паперклею, папьє-маше. Роблю пірографію на дереві (старим татовим випалювачем). Люблю вирощувати рослини (кімнатні і не дуже). Збираю природний матеріал (шишки, гербарій, мінерали) і все хочу щось із цього зробити, але наразі часу не вистачає.
Кор.: Які у Вас творчі плани?
Анна Козлова: Планую, після захисту диплому, більше часу приділити живопису. Зробити цикл ілюстрацій до улюблених художніх творів, працювати над власними роботами. І все це якось поєднувати з дизайном. Також мрію більше подорожувати: обожнюю ліси й гори. Хочу вибратись в похід-пленер, щоб замість фотоапарату були фарби та папір.
Катерина Білоконь, Перша електронна газета
Фото автора і Анни Козлової